«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ»
23 серпня 2016
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Петро Бевза, Борис Буряк, Юрій Герц, Феодосій Гуменюк, Михайло Демцю, Микола Журавель, Микола Мазур, Іван Марчук, Олексій Поляков, Марія Примаченко, Микола Прокопенко, Сергій Савченко, Роман Сельський, Петро Сипняк, Василь Скакандій, Анатолій Фурлет, Валерій Шкарупа.
Напевно, немає такої людської царини, що не пов’язувалася б із кольором. І це поняття – не виділена категорія, а атрибут людського життя. Колір став атрибутом для філософів, які думають образами, для людей мистецтва – художників і письменників, які творять штучну природу форми і простору, для дизайнерів, які працюють із реальними матеріалами, предметами, речами й формами, що перетворюють матеріальний простір.
Галерея «АВС-арт» розпочинає новий виставковий сезон у День Державного прапора України груповою тематичною виставкою «Жовтий / Блакитний». Різні за часом написання, стилістикою й мистецькими напрямами твори об’єднує ідея кольору (жовтого / блакитного) як феномену, що може набувати онтологічної функції, виступати в ролі тла чи освітлення, здатного створювати характер-настрій сприйняття і, зрештою, виражати ірреальний ансамбль у живописі.
Саме в живописі, де колір використовується на всі сто відсотків, конечний у природі, він стає нескінченним у вигляді фарби. З нескінченного кольору на полотні художник створює ілюзію, висловлюючи своє світобачення, світосприйняття, світорозуміння, свої духовні боріння.
Так, через синій у картині Петра Бевзи «Нога судьби. Небо» стає видимою енергія, що не може бути створена чи зруйнована, та, що була і завжди буде, що стає формою, тече через форму, втрачаючи її. Серйозна холодність блакитного зближується з Божественною Істиною, що вічна й непорушна у «Джерелі» Петра Сипняка. Сакральності набирає синій і блакитний у Сергія Савченка в його «Темі». Через основний синій твориться образ України-Жінки, святості й чистоти в роботі «Подолянка» Миколи Мазура.
Жовте тло в «Композиції» Івана Марчука тримає цілісний у своєму розмаїтті, статичний у змінах і рухах увесь Макрокосм. Натомість фактурне сонячне тло в «Натюрморті» Михайла Демцю – всю позитивну людську настанову. Переживання трансцендентного в картині Феодосія Гуменюка «Жнива» проступають через жовтий – символ тепла, радощів і шляхетності. Це колір стиглого колоса, велетенського снопа, через які він уособлює сонячне світло. Цей колір тримає вертикальний вектор як знак Божої турботи про людей і водночас переходить у горизонталь – землю, низ як основу стиглості.
«Околиця» Олексія Полякова з лелечим гніздом, безмежною чистою блакиттю над золотими стріхами, з клунями, повними такого ж золотого збіжжя, – архетипна метафора нашої свободи та добробутнього майбутнього.
Відкриття виставки – 23 серпня о 18 годині.
Виставка працює 23 серпня – 10 вересня 2016 з 11:00 до 19:00 щодня, крім неділі та понеділка. Вхід вільний.
Наша адреса: м. Київ, Андріївський узвіз, 2-Б. Контактний телефон: +380 (44) 425 90 90. E-mail: avs_art@i.ua.
Сайт: www.avsart.com.ua. Сторінка у Фейсбуці: www.facebook.com/avsart.gallery
|
| | |
«МОЯ СМУГА» 06 травня 2025
Персональна виставка живопису Олени Маричевської вперше широко представляє у столиці оригінальні твори художниці, мистецький шлях котрої бере початок у Києві, а викристалізувався у Львові. Символічна назва «Моя смуга» підкреслює і біографічну, і творчу, й світоглядну лінії авторки – вона тримається власного напряму в сучасному розхитаному світі. |
Романщак Віктор Андрійович
Народився 1946 року в м. Констанца (Румунія). Закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка (1957-1964), Київський державний художній інститут (1964-1970). Викладачі – Т. Яблонська (майстерня монументального живопису). Член НСХУ (1977). Працює в галузях монументального та станкового живопису, вжиткового мистецтва (гобелен).
|
|
