Валерій Шкарупа. Малярство
10 вересня - 5 жовтня 2013
Мистець Валерій Шкарупа ніколи не був самітником. Він активно співпрацює з колегами – автор ідеї й куратор міжнародних проектів «Раку-кераміка» (з 1993-го) та міжнародних симпозіумів ленд-арту (2000-2002). Водночас художникові вдається окреслити приватну територію своєї душі, зберегти унікальність внутрішнього світу, не дозволяючи соціуму розмити кордони його «Внутрішньої Монголії».
Географічно Внутрішня Монголія – це величезна територія, що охоплює частину Китаю і Монголії (з 1947 р. – автономний регіон на півночі Китаю), від Алтаю до Гобі, й перевищує за площею Францію й Німеччину разом узяті. У цьому просторі виникла культура всередині культури, що значно вплинула на розвиток цивілізації, яку на початку ХХ ст. досліджував видатний палеонтолог і письменник Іван Єфремов.
Пронісши через роки дивовижні враження від дружніх бесід із дружиною Івана Єфремова Таїсією Йосипівною, Валерій Шкарупа втілює свої внутрішні десятиліттями кристалізовані відчуття в серіях левкасів на полотні: «Орієнтальне» (2003), «Палімпсест» (2007), «Іхтіс» (2011), «Саргаси» (2013), «Внутрішня Монголія» (2013).
«Кожен із нас, – вважає художник, – визначає для себе свою особисту «Внутрішню Монголію» – територію душі».
Такий погляд простежується в українській філософській думці ще з XV ст. Юрій Дрогобич, Павло Русин зосереджували увагу на проблемі внутрішнього світу людини, завдяки чому посіли своє місце в гуманістичній філософії Відродження, що стверджувала самодостатню цінність кожної людини. Якщо мислителі намагаються передати світу результати самопізнання словом, то художники до певної міри точніше відтворюють бачення свого мікрокосму завдяки таланту вловити візуальний образ.
Гармонія між окремим світом людини й макрокосмом не виникає з нічого, це велика праця й пошук. Валерій Шкарупа в нелегкому творчому процесі знаходить свій унікальний спосіб утримати рівновагу цих світів.
Художник тонко відчуває взаємодію різних культур із нашою традицією. «...У моїх краях із річок та озер зник аїр, – каже художник, – найдавніша рослина, принесена з Азії монголами. У культурі азіатських народів аїр – мовчазний хранитель таємниць і стародавньої мудрості, а на моїй землі – це рослина містичних прадавніх обрядів. Але це вже інша історія...»
Галерея «АВС-арт»
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Гуренко Андрій
Народився 1970 року в Києві. Закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості (1988-1993), диплом художника-модельєра.
Працює в царині живопису, графіки та ленд-арту.
Член Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-Арт».
Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Швеції, США, Австралії, Хорватії.
Живе в Києві.
|
|
