Чотири творчі Я - чотири мистецькі особистості
22 січня 2014
Виставка «Чотири Я» об’єднала в одному експозиційному просторі роботи чотирьох художників з однієї мистецької родини. Це Олег Ясенєв – батько – та Альона, Ярослав і Єлизавета – його талановиті діти. Кожен із них шукає власні шляхи образотворення, тому проект цікавий саме синтезом різних візій – світоглядів, поколінь, мистецьких темпераментів, індивідуального почерку. Енергія юності й досвід зрілості, живопис і графіка, великий і малий формати, урбанізм та етнографія. Усе це – доробок чотирьох Я, співзвучних між собою.
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
«Немає загадки таланту – є вічна загадка любові». Як сказав у 1980-х Григір Тютюнник, так до сьогодні цю загадку всі й розгадують… У нашій галереї – мистецька родина, а родина, зрештою, й тримається на тому самому почутті, на любові, яка переростає в повагу, в духовний імпульс. А від сім’ї, родини формується рід, родина й нація.
…Коли заходиш у «Вікіпедію» й шукаєш мистецькі династії, то чи не на кожну букву знайдеш кілька прізвищ. І тут собі міркуєш: хто як не родина найбільше дає у спадок – не рахунки, не палаци, не землю а найцінніше, що йде крізь століття, формує династії, – мистецький дух.
Ця родинна виставка – традиційна, адже ми не вперше виставляємо саме родинні проекти. І ще також традиційно, що Олег Ясенєв у нас виставляється в січні, відкриваючи новий мистецький рік.
…Де як не в родині можеш бути самим собою, виплеснути всі свої негаразди, розділити радості. Хто як не родина тобі допоможе, підкаже – яким би методом це не вдавалося: чи на дискусії, чи й на різкіших тонах. Але це відкладається дітям у підсвідомості, й через деякий час вони розуміють, що тато-мама мають рацію. А тато-мама дивляться на здобутки дітей – і самі тягнуться до молодшого покоління.
...Вони такі різні, але їх єднає якась власна емоція, світоглядні моменти, що, переплавляючись, виображуються в багатоликості й багатогранності.
Хочу зацитувати Мстиславу Чорній, українську художницю з Австралії:
«Любов виявляє бажання.
Бажання виявляє ідею.
Ідея виявляє концепт.
Концепт виявляє нагоду.
Нагода виявляє ціль.
Ціль виявляє медію.
Медія виявляє імпресію.
Імпресія виявляє експресію.
А експресія виявляє душу.
Душа виявляє мистецтво.
Мистецтво є підсумком і
Продуктом люблячої душі».
Це те, що ми бачимо зараз на виставці. Взагалі, мистецтво як таке – продукт люблячої душі.
А тепер хочу привітати Олега з Днем народження, із цією виставкою, на якій усім вдалося зібратися докупи. Бо насправді це не так і просто. А зараз – чудова нагода подивитися один на одного, потішитися дітям татом, а тату – дітьми.
…Так от – ми даруємо Вам чисте полотно. І хай найстарший покерує чи й сам втілить цю ідею, про яку вже говорилося. Тут має бути продукт люблячої душі. Чи чотирьох з однією спільною духовною ідеєю. Наш наступний виставковий рік почнемо з цієї роботи (сміється).
Олег Ясенєв, мистець:
В якийсь момент, коли діти були маленькими, мені не дуже хотілося, щоб вони були художниками. Життя художника – непросте. Але сам, уже будучи мистцем, закінчивши Академію, я раптом усвідомив і сказав: «Дякую, Господи, що це моя професія». Мабуть, те, що мені було дане, й треба було розвивати. Ба більше – те, чим займаєшся, дає перш за все духовну насолоду. Ось так, як мовиться, з дитинства домалювався й дійшов до картин, котрі ви зараз бачите (посміхається). Думаю, діти зараз на тому ж шляху, коли вони, може, ще й не усвідомили, але…
Альона – найстарша, вона закінчила Академію. Ярослав – на третьому курсі, Ліза – ще в Дитячій академії. Але, думаю, вони вже інтуїтивно розуміють: «Дякуємо, Господи, що в нас є така професія»… Бо не кожному дано виражати свої емоції, висловлювати сокровенне, таїну душі.
…Тому – від зворотного: я не хотів, аби діти були художниками, а зараз дякую, що вони всі – художники, що вони хочуть висловитися. Кожен – по-своєму, в кожного – своя тема, свій внутрішній світ, своє Я. А це – найголовніше. Дякую!
І мені дуже приємно, що тут присутні мої студенти з Китаю, що прийшли рідні й друзі, що про нашу творчість пам’ятають і цінують її!
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Харакоз Володимир Вікторович
Володимир Харакоз народився 1949 року. Закінчив Естонський державний художній інститут. Член Національної спілки художників України (1992). Працює як живописець і графік.
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)