Воєдило Левко Леонідович
Народився 18 лютого 1962 року в с. Бихольцохівка Ріпкинського району Чернігівської області. Навчався в Республіканській художній середній школі ім.Т.Шевченка (1974-1980) та Київському державному художньому інституті на живописному факультеті (1980-1987). Педагоги з фаху – О.Лопухов, В.Забашта.
Бере участь у виставках із 1985 року. З 1992-го – член НСХУ.
Із 2004-го – член художнього об’єднання «Чарунка поділля». Постійний учасник пленерів.
Живе і працює в Києві.
Вибрані виставки
1992
«Гомери України». Персональна. Національний музей Тараса Шевченка, Київ.
1998
Всеукраїнська трієнале живопису, Київ.
Виставка сучасного духовного мистецтва з нагоди 100-річчя від дня народження Першого Патріарха Київського і всієї України Мстислава, Київ.
2000
Персональна виставка в галереї Національного університету «Києво-Могилянська академія»
2002
Персональна. Фонд сприяння розвитку мистецтв, Київ.
2003
Персональна. Шевченківський національний заповідник, Канів.
2004
Персональна. Київський гуманітарний ліцей, Київ.
Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників, Київ.
2005
Персональна. Бершадський краєзнавчий музей, Бершадь.
2006
Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників, Київ.
2008
Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників, Київ.
Роботи автора
|
| | |
Галереї «АВС-арт» – 10 років: знаки й сенси 07 листопада 2019
Виставка до 10-річчя галереї зібрала тих авторів, із якими тривало й плідно співпрацює «АВС-арт» і котрі – серед інших – творять глибоко вартісні знаки й сенси українського мистецтва. Це Петро Антип, Борис Буряк, Любомир Медвідь, Ольга Петрова, Петро Бевза, Іван Марчук, Анатолій Фурлет, Олександр Сердюк, Олег Ясенєв, Ольга Кравченко, Сергій Савченко, Валерій Шкарупа, Микола Журавель, Ніна Денисова, Олексій Малих, Андрій Гуренко, Феодосій Гуменюк, Наталія Ярова, Петро Сипняк і багато інших художників. |
Медвідь Любомир Мирославович
(Нар. 10.07.1941, м. Варяж, тепер Новоукраїнка Львівської обл.) – український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1987).
|
|
