Микита Володимир Васильович
(Нар. 1.02.1931, с. Ракошин Мукачівського р-ну Закарпатської обл.) – український живописець, станковіст. Закінчив (1950) Ужгородське училище прикладного мистецтва. Вчителі з фаху: Й.Бокшай, А.Ерделі, Ф.Манайло, Е.Контратович, В.Берец. Член СХУ (1962, Закарпатська організація). Заслужений художник УРСР (1975); народний художник УРСР (1991). Лауреат обласної премії ім. Й.Бокшая та А.Ерделі (1995). Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997). Персональні виставки: 1973, 1974 – Ужгород; Пряшів, Попрад (Словаччина); 1981 – Київ, Львів, Івано-Франківськ, Коломия, Каунас, Шауляй (Литва); 1982 – Ужгород, Москва, Щьолково (Росія); 1991,1996 – Ужгород, Ніредьгаза (Угорщина); 1997 – Требішов, Гуменне, Бардіїв, Межилаборці (Словаччина); 2001 – Ужгород, Київ.
Роботи автора
|
| | |
«НЕНАЗВАНІ ЕНЕРГІЇ» 21 січня 2025
Виставка живопису Василя Химочки – пам’ятна. Цього року йому мало би виповнитися 75, але від важкої хвороби художник відійшов у Вічність іще 2016-го, лишивши неповторний мистецький доробок, у котрому випереджає свій час. Василь Химочка шукав свободу від візуальної експансії сучасного йому артпростору: «Мистецтво – не галузь, а якість. Жодних змагань. Кожен – геній і несе, виконує свою місію. Смисл не в тому, хто перший, кращий і сильніший, а втому, щоб реалізувати свою сутність, свій потенціал. Не хто сильніший, а хто досягне більшого екстазу». |
Бевза Петро
Народився 1 січня 1963 року. Живе і працює у Вишневому та в Києві.
1985 року закінчив Київський державний художній інститут.
Із 1990 року – член Національної спілки художників України.
|
|
