AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Новини

Головна / Арт-вісті / Новини / Газета "Демократична Україна" про виставку Петра Пуги

Газета "Демократична Україна" про виставку Петра Пуги

10 червня 2011

Що спекотнішою стає літня днина, то більша жага прохолоди, чистої джерельної води охоплює нас, міських жителів. Тому й не дивно було спостерігати, як у столичній галереї «ABC-арт» під час відкриття виставки художника з Закарпаття Петра Пуги «Дзвін над водоспадом» люди так подовгу зупинялися й відпочивали біля його картин.
Адже на них зображене таке розкішне царство карпатської природи! Безліч річок, струмочків, парків та лісів, гірських краєвидів. Усі вони, здається, володіють сильною цілющою й живильною енергетикою, отож і ваблять втомлених городян.
Ще б пак! Звичайно, хочеться бодай на лічені хвилини поринути в цей спокійний, гармонійний світ, де безтурботно пасеться коник («Над Синевіром»), кудись поспішають гуцули, йдучи по містку, а внизу вирує й піниться бистра річка («Синевірська легенда»). Не можна відірвати очей і від буйноцвіття «Верховинської весни», «Літа на Визниці», звабливого «Казкового Синевіру». Ой, шкода, що не було на відкритті виставки ще одного співця цього краю, народного артиста України Івана Поповича. Він би дзвінко заспівав таку доречну тут пісню «Закарпаття моє».
Не побачили на презентації виставки й самого автора – Петро Пуга, за іронією долі, живе нині в Угорщині. Чому вбачаю в цьому іронію долі? Та тому що цей митець є учнем творців закарпатської школи живопису – Павла Балли, Шандора Петкі, Едіти Медвецької, котрі звільнилися від впливу угорського та чеського мистецтва і випрацювали свій напрям на ґрунті духовної та матеріальної культури рідного краю. Увібравши в себе напрацьовану попередниками художню традицію, Петрові Пузі вдалося віднайти свою стилістику. Зокрема, він напрочуд оригінальний у кольорі.
«У художника багато сюжетів, які повторюються, - каже арт-директор галереї «ABC-арт» Алла Маричевська. – Здається, що ще можна малювати, крім водоспадів, гірської річки чи гуцульського обійстя? Але ота точка, на якій Петро Пуга вибудовує свою композицію, вона таки його. І якщо зазвичай представники закарпатської школи живопису дивляться довкола крізь призму синього кольору, то Пуга цікавий своєю вохристістю, більш теплим кольором, який характеризує знакову систему Землі. А ще цей митець, якщо порівняти його з попередниками й сучасниками, вирізняється тим, що не так акцентує увагу на божественних Карпатах, скільки на сакральності гуцульської господи, на її загадковій тиші. На його роботах присутня людина, а інші художники часто бояться вводити її в царство природи. А ще тут є той ідеал краси, до якого, думаю, скоро повертатимуться люди. Красиві краєвиди, герої, дерев’яні церкви, й ті ж таки обійстя. Подивіться, як милується художник возами, стельмахуванням. Я чомусь пригадала один київський ресторан, де просто на возах влаштували столи, надавши їм зовсім іншої функції. А на полотнах Петра Пуги віз символізує з одного боку теж ріг достатку, а з другого – це витвір мистецтва».
Має рацію пані Алла – людська присутність відчувається майже на всіх картинах художника, навіть там, де немає конкретних зображень людей. Їхні працьовитість, навички, старання відбиті у тих неповторних возах, горщиках, рушниках…
А ось і самі господарі зображених у різних ракурсах гуцульських хат, кожна з яких є своєрідним світом, який дедалі більше перетворюється на міфологію. За цими реалістичними портретами в інтер’єрах вгадуються долі. Персонажі – літні люди, і це цілком зрозуміло, адже знаємо, що на жаль, переважно вони залишилися в українських селах.
Ось на картині «Вівчар» - старий гуцул з напівзакритими очима в оточенні виплеканих ним білих овечок. Одну з них, немов дитинку, він тримає на руках. І схоже, той світ, у якому живе герой, є для нього ідеальним.
Стареньку, майже незрячу бабусю бачимо й на полотні «На порозі». Вона, можливо, зовсім самотня, а може, має дітей та онуків, які живуть у місті й рідко навідують її. А хтозна, не виключено, що й запрошують маму переїхати до себе. Та дарма! Для неї немає нічого милішого за цю хатину, в якій вік звікувала…
Виставка з символічною назвою «Дзвін над водоспадом» експонуватиметься до кінця червня. Вона завершить цьогорічний мистецький сезон галереї «ABC-арт», а наступний розпочнеться в середині серпня.
Тетяна КРОП

http://www.dua.com.ua/
 

Афіша

«ЗЕМЛЯ – NOT FOR SALE»20 лютого 2024

В експозиційному просторі галереї «АВС-арт» твори Костянтина Чернявського «Чернігів в огні», «Маріуполь – наш форпост», «Кров мого Азова», «Кривий Ріг – нескорений. Сталеве серце України», «Евакопоїзд. Останній…» та інші утворюють потужну візію цілісності й непорушності нашої землі. Вона – не продається. Вона – безцінна. Вона – українська.

Митці

Малих Олексій Малих Олексій
Народився 1956 р. в Берліні (Німеччина). 1981 р. закінчив Московський державний педагогічний інститут, художньо-графічний факультет. Розпочав виставкову діяльність з 1979 р. (Москва). З 1987 р. – учасник регіональних та зарубіжних виставок. Із1995 р. – член Національної спілки художників України. З 1996 р. – співкуратор проєкту «Весняний вітер». Живе та працює в Києві.