«ТРОЄ В МИСТЕЦЬКОМУ ЧОВНІ»
31 травня 2016
Співдружність трьох авторів виставки передусім професійна. Михайла Сидоренка та Наталію Кручкевич об’єднує сімейна спільність із відповідними творчими мотиваціями і колом мистецьких тем, Роман Яців працює з дотичними питаннями пейзажного жанру, шукаючи адекватну мову виразу в координатах власних спостережень над природою. Кожен має позаду львівську академічну школу живопису, але розвивається в автономному пошуку. Це виразно проявляється в самій стихії живописання, властивій кожному.
Наталія Кручкевич та Михайло Сидоренко проводять спільний час на численних пленерах в Україні та за кордоном. В них достатньо багатий досвід праці у відкритих анклавах природи, з відмінними комбінаціями повітря, сонця, землі й води. Обоє найбільше культивують колір і світло, майстерно організовуючи їх у різних консистенціях для творення мистецького образу.
У творах Наталії Кручкевич оживає культура французького колоризму – вже в сучасній чуттєвій редакції авторки. Її мистецтво – споглядального характеру. Зв’язок із природою є необхідною умовою творчості художниці: «Мене дуже вабить колір, його спонтанність, радість барви. Колористичне бачення підказує сама природа, воно змінюється від картини до картини. Тема так само розвивається від картини до картини. В кожній роботі – правда минаючої хвилі...»
Чимало близьких її естетиці формально-виражальних рис належить полотнам Михайла Сидоренка, в якого, проте, дещо інша стильова організація живописного середовища. Картини Михайла Сидоренка імпресіоністичні за своєю суттю, водночас художник послуговується засобами вираження, характерними для експресіонізму. «Я споглядаю, вникаю, неначе розчиняюсь у тому, що перед очима. Мені хочеться дивитися, старатися побачити, а іноді спитати: чому, як, звідки та який у цьому сенс?» – говорить автор.
Роман Яців – не лише художник, а й історик та теоретик мистецтва, організатор науково-творчих проектів, педагог. Для нього емпірика натурних форм трансформується в більш відсторонені пластичні структури, які часто мають асоціативний або синтетичний характер. У формальній мові його творів спрацьовує стратегія графіка, що проявляється в самих способах ритмічної та колірної організації площини. На сьогодні мистець ще не ствердився в єдиній лінії свого творчого пошуку, через що діапазон виражальних засобів у його полотнах доволі широкий і продовжує змінюватися.
Мистецький човен трьох львів’ян, об’єднаних в одну артистичну співдружність, уже так багато бачив у своїх мандрах: паризькі кав’ярні й каліфорнійське узбережжя, венеційські канали й карпатські ліси. Навіть назви робіт – «Фантазії з хвилями», «Невпізнаний Дрогобич», «На вулиці Неаполя», «Біла вілла», «Морське око» – немов кличуть із собою в живописні краї, враженнями від яких (ексклюзивно в Києві) радо діляться з глядачами Наталія Кручкевич, Михайло Сидоренко та Роман Яців.
Відкриття виставки – 31 травня о 18 годині.
Наша адреса: м. Київ, Андріївський узвіз, 2-Б.
Виставка працює 31 травня – 18 червня 2016 з 11:00 до 19:00 щодня, крім неділі та понеділка. Вхід вільний.
Контактний телефон: +380 (44) 425 90 90. E-mail: avs_art@i.ua. Сайт: www.avsart.com.ua.
Сторінка у Фейсбуці: www.facebook.com/avsart.gallery
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Харакоз Володимир Вікторович
Володимир Харакоз народився 1949 року. Закінчив Естонський державний художній інститут. Член Національної спілки художників України (1992). Працює як живописець і графік.
|
|
