Петро Антип. Малярство, скульптура
04 - 24 грудня 2014
Рушники, писанки, вишиванки, розмальовані українські хати, донбаські ландшафти, безкраї соняшникові поля – генетичне коріння його індивідуального стилю, яке дає свої плідні паростки нової пластичної форми, унікальних образів та неповторних краєвидів. Українське походження мистця – ніби призма, крізь яку він дивиться на світ.
Петрові Антипу притаманне модерністське мислення, орієнтоване на цілісність висловлення й прагнення споконвічних гуманістичних цінностей. Естетичну спадкоємність він не заперечує – лише наполягає на її творчому й оригінальному трактуванні. Сміливо й рішуче відкидає деякі «актуальні» винаходи цілої когорти мистців. Шукає нове в автентиці, традиції, давнині.
Зміст і форма у творах Петра Антипа – органічні складники єдиної формули його світотворення. Просторове мислення художника в розвитку форми зсередини і в її розташуванні в навколишньому середовищі надає творам пластичної енергії, що оточує їх своєрідним силовим полем. Пластика, композиція, рисунок і колірні нашарування відповідають за панораму смислів.
Матеріалізуючи свою мистецьку концепцію, Петро Антип приводить хаос навколишнього світу до досконалої завершеності космосу. Поетизуючи природні явища й реальні предмети з повсякденного буття людини, він мінімальними виражальними засобами примушує глядача побачити філософську квінтесенцію й справжню красу в простих речах. Його скульптурні, живописні та графічні твори – структуровані, композиційно «врівноважені», часто майже математично «розраховані» до найменших деталей, – просякнуті атмосферою спокою й гармонії.
Попри всі негативи й проблеми сьогодення, Антипові не властива апокаліптична психологія: він – творець. Йому ніколи розчаровуватися, надто – нести своїм мистецтвом розчарування й деструктив людям. Художник не естетизує розпад і депресивні стани. Якщо зображує трагедію, то це – трагедія здорового духу, трагедія без хворобливості. Його творчість «епатує» не скандальними сценами чи акціями, а пошуками нового сенсу й нового розуміння – формами, що спрямовані в майбутнє, а втілюють у собі саме наш час.
Антип – особистість «наполеонівського» типу. В усіх задумах й ідеях – масштабність. У діях – стрімкість. Характер – полум’я. І лише мистецтво здатне це полум’я розбурхати або стримати. Воно його життя «структурує», сповнює сенсом, є його головною любов’ю. Завдяки цьому ми – глядачі – теж закохуємося в чарівну потужність творів художника…
Марина Стрельцова,
мистецтвознавець
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Бараннік Сергій
Народився 1952 року. Працювати як мистець почав 1975 р. в художньо-виробничому комбінаті. Один із засновників творчої групи альтернативного мистецтва «Маріуполь-87». Член Національної спілки художників України (1992). Голова правління Маріупольської організації НСХУ. Заслужений художник України (2009). Твори знаходяться в музеях України, Росії, Польщі, Палестини, у приватних колекціях Польщі, Італії, Франції, Німеччини, Канади та США.
|
|
