Петро Антип, Микола Бірючинський. Малярство, скульптура
15 жовтня - 2 листопада 2019
Творчість мистців – уродженців Донбасу Петра Антипа й Миколи Бірючинського занурена в автохтонну степову, античну та давньослов’янську культурну традиції. Запозичені в них універсальні символи, образи та орнаментальні мотиви інтерпретуються й стилістично фіксуються кожним у свій спосіб і в поєднанні з геометричними тілами складають один великий пазл невизначеного сьогодення. Багатошаровість смислів, звернених до колективного підсвідомого, затягує глядача в неозорий лабіринт, звідки кожен шукає свій шлях до істини…
***
Малярство Петра Антипа вражає вагомістю, а точніше – різким подоланням кайданних умовностей просторового існування. Відтак – мотив героїчних вершників, котрі лиш на хвилю застигли на полотні й наступної миті вихором опиняться за його межами. А з камінням не все так просто, як може здатися: закомпонувати його в картинному середовищі, вважає автор, «як «Джоконду» написати»…
Петро Антип наче сам собі суперечить на кожному кроці. Впивається власними парадоксами, які тут-таки заіграшки й поборює, разом із законами земної гравітації. А чим більше вдається подолати чогось у собі, тим більше він, по-ніцшевськи, здатен собою пишатися. Маестро в повному сенсі цього слова: владний, добродухий, безапеляційний, несподіваний, артистичний. Працює одразу над кількома роботами й іноді – упродовж кількох років, не помічаючи гризотного плину часу.
Олег Сидор-Гібелинда,
кандидат мистецтвознавства
***
Cвітобачення Миколи Бірючинського живлять сакральність міфу й пантеїзм. Недарма його дерев’яні просторові композиції «Степовик» і «Диво-жінка» входять до серії «Діти богів». Неідеалізовані, архаїчної пластики, образи просякнуті жагою та справжньою вітальною силою. Редукованість, схематизація антропоморфної форми не послаблює почуттів – вона їх увиразнює. І трактувати цей внутрішній рух один до одного (доцентровий) або до неба (відцентровий) можна водночас і як річ інтимну, психологічну, й як символ чуттєвого розуміння космосу. Не підкорення вищим силам, а близькості до них, сприйняття всесвіту як єдиного організму, де все тримається на взаємній повазі й природній гармонії.
Марина Стрельцова,
мистецтвознавець
|
| | |
«1461 ДЕНЬ» 25 лютого 2026
За 1461 день війни, тобто 4 роки війни, галереї «АВС-арт» вдалося зберегти свою цілісність і продовжувати функціонувати. За цей час відбулося чимало групових і персональних виставок, проте хочеться викоремити проєкти, які важливі в контексті історії українського мистецтва й чільні за змисловим наповненням для самого галерейного колективу: «Звитяжні», «І буде світло», «Мирнопілля», «Міста без тривог». Вибрані твори з цих проєктів формують нинішню експозицію, діалогізуючи, взаємодоповнюючись, відкриваючи глядачам простір для власних рефлексій і спогадів. |
Шкарупа Валерій
Народився 1950 року в Сумах. Працює в живописі, графіці, кераміці.
Навчався в Московському інституті реставрації (ВНДІР).
|
|
