Петро Антип, Микола Бірючинський. Малярство, скульптура
15 жовтня - 2 листопада 2019
Творчість мистців – уродженців Донбасу Петра Антипа й Миколи Бірючинського занурена в автохтонну степову, античну та давньослов’янську культурну традиції. Запозичені в них універсальні символи, образи та орнаментальні мотиви інтерпретуються й стилістично фіксуються кожним у свій спосіб і в поєднанні з геометричними тілами складають один великий пазл невизначеного сьогодення. Багатошаровість смислів, звернених до колективного підсвідомого, затягує глядача в неозорий лабіринт, звідки кожен шукає свій шлях до істини…
***
Малярство Петра Антипа вражає вагомістю, а точніше – різким подоланням кайданних умовностей просторового існування. Відтак – мотив героїчних вершників, котрі лиш на хвилю застигли на полотні й наступної миті вихором опиняться за його межами. А з камінням не все так просто, як може здатися: закомпонувати його в картинному середовищі, вважає автор, «як «Джоконду» написати»…
Петро Антип наче сам собі суперечить на кожному кроці. Впивається власними парадоксами, які тут-таки заіграшки й поборює, разом із законами земної гравітації. А чим більше вдається подолати чогось у собі, тим більше він, по-ніцшевськи, здатен собою пишатися. Маестро в повному сенсі цього слова: владний, добродухий, безапеляційний, несподіваний, артистичний. Працює одразу над кількома роботами й іноді – упродовж кількох років, не помічаючи гризотного плину часу.
Олег Сидор-Гібелинда,
кандидат мистецтвознавства
***
Cвітобачення Миколи Бірючинського живлять сакральність міфу й пантеїзм. Недарма його дерев’яні просторові композиції «Степовик» і «Диво-жінка» входять до серії «Діти богів». Неідеалізовані, архаїчної пластики, образи просякнуті жагою та справжньою вітальною силою. Редукованість, схематизація антропоморфної форми не послаблює почуттів – вона їх увиразнює. І трактувати цей внутрішній рух один до одного (доцентровий) або до неба (відцентровий) можна водночас і як річ інтимну, психологічну, й як символ чуттєвого розуміння космосу. Не підкорення вищим силам, а близькості до них, сприйняття всесвіту як єдиного організму, де все тримається на взаємній повазі й природній гармонії.
Марина Стрельцова,
мистецтвознавець
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Малих Олексій
Народився 1956 р. в Берліні (Німеччина).
1981 р. закінчив Московський державний педагогічний інститут, художньо-графічний факультет. Розпочав виставкову діяльність з 1979 р. (Москва). З 1987 р. – учасник регіональних та зарубіжних виставок. Із1995 р. – член Національної спілки художників України. З 1996 р. – співкуратор проєкту «Весняний вітер».
Живе та працює в Києві.
|
|
