Борис Буряк. Малярство
28 лютого - 17 березня
Образність картин Бориса Буряка виростає з колірно-фактурної сугестії, яка перехоплює чуттєвість автора й організовується у відповідну пластичну структуру. В цьому відношенні його твори мають конструктивну основу, що гарантує своєчасність самоконтролю мистця в найскладніших зударах метафізичних фронтів. Тому навіть найпринадніші спокуси «розчинення» в колірно-тональній масі не позбавляють його малярство образно вмотивованої композиції, належно упорядкованого середовища феєрії чи то драми, які кожен раз доводиться переживати автору. Фактурне підсилення кольору для художника вже стало професійним рефлексом, завдяки якому ніколи не втрачається еквівалентність кожного із задіяних виражальних засобів щодо самої стратегії образотворення. У цій динаміці пошуку визначилися найбільш виразні тематичні лінії творчих потуг художника. Такими є символьна структура «Двоє», жіночий ліричний портрет, композиції з актами, натюрмортами, мотиви середмістя Львова та інших багатих на історію європейських міст, «чисті пейзажі». Об’єднавчими тематичними ланками виступають деякі великі картини, через які Борис Буряк виражає свою суспільно-культурну поставу щодо значимих питань сучасності та історії. В такому багаторівневому діапазоні емоційних та інтелектуальних мотивацій найосновнішим для мистця залишається саме сенс малярства в його найбільш відповідних художньо-видових властивостях. Зміст картин народжується на вершині авторського переживання, структура якого щоразу набуває нової екзистенційної зарядженості.
Картини Бориса Буряка стверджуються через узгодженість усіх компонентів живопису щодо суб’єктивізму автора. Значний мистецький досвід, постійна праця на вдосконалення техніки письма та всього лексикону формально-виражальних засобів сприяють тому, що мистець із кожним новим твором постає в новій естетичній іпостасі. З одного боку, зберігається загальна канва організації внутрішнього картинного простору, з іншого – кожна тема спонукає автора до відкриття ще не знаних можливостей малярства.
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Ганна Криволап, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Коцка Андрій Андрійович
(23.06.1911, Ужгород – 3.11.1987, Ужгород) – український живописець. Навчався (1927-1931) у Публічній школі малювання в Ужгороді (у Й.Бокшая, та А.Ерделі); на відділенні монументального мистецтва в Академії образотворчого мистецтвва в Римі (1940-1942, у Ф.Ферроці).
|
|
