Володимир Харакоз. Малярство
4 - 22 жовтня 2016
У художньому світі Володимира Харакоза відчутна жага синкретичного сприйняття світу – цілісності, в якій стала система координат поступається місцем метафізично актуалізованому простору. Без небокраю й визначеного часу він перетворюється на задзеркалля, де буття набуває особливої вартості, а звичайні предмети стають сакралізованими об’єктами пізнання. Все рівноцінне, рівнозначуще й однаково загадкове. Недарма в багатьох натюрмортах і навіть архітектурних пейзажах присутній мотив із пляшками. Відкорковані, зі зверненими до глядача горлечками, вони наче готові поділитися своїм священним знанням…
У творах художника повсякденне ставлення до світу обертається на рефлексію, відбиток чуттєвого досвіду мистця. Малярство Харакоза не слугує жодній ідеї, а стає уособленням будь-якої ідеї у внутрішньому світі людини. Світі набагато потужнішому, ніж реальність зовнішня.
Шлях до цієї «території невідомого» пролягає через творчість, що сприймається як своєрідна модель «особистісної» ідеальної мандрівки мистця. У подорожах світом трансцендентне й емпіричне так само збігаються, дозволяючи вийти з рутинного кола, «ідіотизму повсякденного життя» та його стереотипів. Мандри не лише як явище матеріального світу, але й ідея символізують «інше життя». Мандри змінюють людину. В художника ширяться обрії, й він аналізує речі в їхній принциповій єдності, абстрагуючись від довкілля.
Маршрути Володимира Харакоза пролягли від Чорного моря до Адріатики, від Фінської затоки й аж до Середземномор’я. На полотнах – ніби моментальні відбитки вражень, проте чітко вибудовані композиційно. Кожна лінія, штрих, фактура – не випадкові. Змістовні конструктивні форми у поєднанні з м’якими тонами пастельної гами створюють певну атмосферу географічної місцевості й водночас універсалізують її до певної формули.
Стає неважливо – де. Цікаво – як. Мозаїка з об’ємів і площин, різних планів і точок огляду запрошує у своє «задзеркалля», де таким увиразнено чітким проступає тутешній світ і загострюються почуття.
Марина Стрельцова,
мистецтвознавець
|
| | |
«МЕЛАНХОЛІЯ»  04 листопада 2025
Персональна виставка знаної київської мисткині Ольги Кравченко представляє її графічний доробок 2000-2025 років. Вперше поціновувачі живопису авторки зможуть побачити пастельні твори, що ніколи не представлялися широкому загалу. Також на виставці презентується каталог «Ольга Кравченко. Меланхолія: пастелі» (К.: ArtHuss, 2025. – 64 с.) зі вступною статтею кандидата мистецтвознавства Олега Сидора-Гібелинди. Інформаційним спонсором цього видання є галерея «АВС-арт». |
Філь Олег
Народився 1962 року. 1988-го закінчив Київський державний художній інститут (Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).
У 1991-1995 рр. працював художником кіно на Національній кіностудії ім. О.Довженка. Член Всеукраїнського об’єднання художників «БЖ-арт».
|
|
