Володимир Харакоз. Малярство
4 - 22 жовтня 2016
У художньому світі Володимира Харакоза відчутна жага синкретичного сприйняття світу – цілісності, в якій стала система координат поступається місцем метафізично актуалізованому простору. Без небокраю й визначеного часу він перетворюється на задзеркалля, де буття набуває особливої вартості, а звичайні предмети стають сакралізованими об’єктами пізнання. Все рівноцінне, рівнозначуще й однаково загадкове. Недарма в багатьох натюрмортах і навіть архітектурних пейзажах присутній мотив із пляшками. Відкорковані, зі зверненими до глядача горлечками, вони наче готові поділитися своїм священним знанням…
У творах художника повсякденне ставлення до світу обертається на рефлексію, відбиток чуттєвого досвіду мистця. Малярство Харакоза не слугує жодній ідеї, а стає уособленням будь-якої ідеї у внутрішньому світі людини. Світі набагато потужнішому, ніж реальність зовнішня.
Шлях до цієї «території невідомого» пролягає через творчість, що сприймається як своєрідна модель «особистісної» ідеальної мандрівки мистця. У подорожах світом трансцендентне й емпіричне так само збігаються, дозволяючи вийти з рутинного кола, «ідіотизму повсякденного життя» та його стереотипів. Мандри не лише як явище матеріального світу, але й ідея символізують «інше життя». Мандри змінюють людину. В художника ширяться обрії, й він аналізує речі в їхній принциповій єдності, абстрагуючись від довкілля.
Маршрути Володимира Харакоза пролягли від Чорного моря до Адріатики, від Фінської затоки й аж до Середземномор’я. На полотнах – ніби моментальні відбитки вражень, проте чітко вибудовані композиційно. Кожна лінія, штрих, фактура – не випадкові. Змістовні конструктивні форми у поєднанні з м’якими тонами пастельної гами створюють певну атмосферу географічної місцевості й водночас універсалізують її до певної формули.
Стає неважливо – де. Цікаво – як. Мозаїка з об’ємів і площин, різних планів і точок огляду запрошує у своє «задзеркалля», де таким увиразнено чітким проступає тутешній світ і загострюються почуття.
Марина Стрельцова,
мистецтвознавець
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Грох Микола
Народився 16 травня 1936 року в Ленінграді. Дитинство провів у селі під Києвом. 1957-го закінчив Київське училище прикладного мистецтва, відділення художнього текстилю. 1960-1967 рр. – навчався в Київському державному художньому інституті. Працював у Художньому фонді України (1960-1964), у видавництві «Мистецтво» (1964-1967).
|
|
