Світла пора дощів і туману
18 січня - 6 лютого 2011
На перший погляд, Олег Ясенєв – легкий і щасливий у своєму письмі художник. Його полотна привабно світяться прозорим світлом або м'яко клубочаться барвистими туманами там, куди веде простір, у кути і глибини зображення. Композиція проста і зрозуміла – в ній відлунюють класицистичні відточеність і відбір, правильні й витончені, як клавесинна сюїта.
У картинах мистця домінує галантна аристократична естетика, як у музиці Куперена і Рамо, з її посиленою мелодико-гармонійною експресією і органічно звучними зсередини італійськими арійними формами. Це маніжене і добробутнє життя, його живі й квітучі форми. Зображення, попри свою зовнішню безтурботність, зберігає внутрішню напруженість вихрових енергій і рухів, що виходять у своїй невпинності навіть за обріз полотна.
Тло звивається лінійними завитками рококо, щасливими надлишками форм, легкими, мов пір'я. Як це все написано просто, але не спрощено. Лише два-три локальних кольори основного пластичного мотиву і лапідарна декоративність. І так само прості основні мотиви живопису – це флора, вибілена сонцем, і нескінченний день, що умліває від вишуканої насолоди.
Картини Ясенєва майже монохромні. Лише в деяких деталях вони мають колірний акцент-пригоду, що грайливо, чи то іронічно, протистоїть гризайльному тону основного колориту. У роботах мистця проступають символи й ілюзії, до того ж ілюзії трактуються як символи. Вони говорять про свій особливий простір і особливий внутрішній час.
Далеке в просторі – то далеке в часі, все одно, минуле воно чи майбутнє. Тихе світіння й туман порушують ці дистанційні відносини перспективи і позначають якийсь прорив. Тихе світіння виглядає як трансцендентне світло, а туман все змішує в нерозрізненість напівсонного стану поза часом.
І ось тоді час не просто рухається – він клубочиться, обертається, є й якась дистанційна феноменологія, близькість і віддаленість від точки присутності, і відчуття минулого та майбутнього. Це і є філософія часу щодо мистецтва живопису. Адже картина – завжди минуле, здатне раптом освітити надією на майбутнє, і, довго її розглядачи, несподівано прошепочеш, що вона – справжнє.
Картина уявнює наш час, впускаючи нас у свій простір. У живописі ми мандруємо часом, подорожуємо часом цих предметів і цих просторів. Ідея незворотності часу приховує в собі драматичний момент, який, можливо, і провокує появу високого живопису.
Розмірковуючи про час та живопис, Олег Ясенєв сказав: «Одна хвилина життя – це одна хвилина почуття, котра прожита разом із художником, що зупинив час».
Дмитро Корсунь
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Ярова Наталія Степанівна
Наталія Ярова народилася 1947 р. в м. Ялта. Закінчила факультет прикладного мистецтва Московської текстильної академії (1968-1973). Викладачі – Е.Зернова, Г.Манізер, О.Дубінчик. Член НСХУ (1982). Працює в галузі живопису та графіки. Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Франції, Польщі, Сербії, Хорватії. Живе і працює в Києві.
|
|
