Характерна риса, що об’єднує різні періоди творчості, – аналітична складова, а саме спроба збагнути пластику природної форми. Часто це були винятково завдання дизайну. Проте останній цикл робіт «Вершники апокаліпсису» – то реакція на бездумно владне господарювання людини в планетарному діапазоні. З тривогою мислилося про те, що, можливо, саме зараз той момент, та точка біфуркації, коли природа вже буде не в стані самовідновлюватися. Так виникла загальна назва експозиційного проекту «NULLUS» (НУЛЬ). Тож такі розмисли цілком виправдовують агресивну виразність останньої серії графічних аркушів. А оголені каркаси архітектурних макетів одночасно шукають красиву геометричну природу задуму, однак дають жорстку графіку тіней. Пошматована цілісна ідея тут – це знак апокаліптичних страхів і тривоги…