Олег Ясенєв «Мандри часом – світами і мріями»
22 січня - 9 лютого 2013
Мандрівник ішов світом, обравши за товариство фарби і пензлі, й замальовував шлях, що починався в сонячних південних степах, вів далі на Північ – до Київського моря, на Захід – на Кайманові острови, на Схід – в Індію й Китай.
Мандрівник повертався додому і вдивлявся у вікно, перебираючи спогади, намріюючи сніг й інспіративні сутінки, конструюючи ламані коридори, арки виходів у трансцендентне. Роззирався по майстерні: притлумлене світло змінювало сутність речей й інтер’єрів – комоди й книжкові полиці вели мовчазний діалог зі старим годинником і чайним сервізом, крісло пишалося своєю самодостатністю, із тиші проступав ефемерний дівочий абрис…
Мандрівник – це художник Олег Ясенєв. Його живопис, для якого характерні легкість, прозорість і мінливість, плинність і глибина, тримається на перетині первинних енергій води й повітря. Леткі, навіть грайливі жіночі образи, фрукти з присмаком бароковості, витончені, на межі з екзотичністю, квіти. Слони, що тримають на собі світ любові. Кити, дихання яких тримає рівновагу світу. Вікна, прочинені в ранковий чи призахідний простір. Тихі ліричні краєвиди. Пора дощів, що невидимими нитками зшивають горішнє й дольне, тумани, що ведуть углиб полотна. Музика Моцарта й Паганіні, підхоплена бамбуковим вітром. Ці живописні прояви об’єднує легке й, разом із тим, експресивне письмо мистця, в якому кілька розчерків пензля надають пласкому, на перший погляд, зображенню притягальної глибини. І, так само, кількома мазками, в майже монохромних, «некольорових» картинах вибудовується колірна поліфонія. Тут перфектне співвідношення світлотіні й тону вводить глядача в тотальну просторовість композиції, а вільні патьоки фарби, стримувані прямокутником полотна, призупиняють у роботах плин внутрішнього часу, позбавляючи їх, водночас, статичності.
…1993-2013 – хронологічні межі створення живописних візій художника. Але в мистецтві межі – річ досить умовна, і Олег Ясенєв далі мандрує між реальним й ірреальним, видимим і уявним, виловлюючи з океанічних глибин омріяні перли чи споглядаючи світ із вікна своєї майстерні.
|
| | |
«МОЯ СМУГА» 06 травня 2025
Персональна виставка живопису Олени Маричевської вперше широко представляє у столиці оригінальні твори художниці, мистецький шлях котрої бере початок у Києві, а викристалізувався у Львові. Символічна назва «Моя смуга» підкреслює і біографічну, і творчу, й світоглядну лінії авторки – вона тримається власного напряму в сучасному розхитаному світі. |
Буряк Борис Іванович
(Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація).
|
|
