AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Фоторепортаж

Головна / Виставки / Фоторепортаж / «Повернення з походу» Феодосія Гуменюка

«Повернення з походу» Феодосія Гуменюка

02 листопада 2010

Експозиція

«
»

Відбулося відкриття виставки та презенгтація альбому Феодосія Гуменюка. Живописні й графічні твори Феодосія Гуменюка, починаючи від 1970-х років і до сьогодні, вперше зібрані під однією обкладинкою у великому мистецькому альбомі, який виходить за сприяння галереї «АВС-арт» у серії «Імена». Видання містить автобіографічні нотатки самого майстра під назвою «Дорога через молодість» – це ключ до розуміння його життєвої й творчої позиції.

Алла Маричевська: Перший рік роботи нашої галереї закінчується і наступний починається виставкою непересічної особистості, легенди українського образотворення, Феодосія Максимовича Гуменюка. Мабуть немає в Україні такого представника еліти, щоб про його повернення на рідну землю піклувався свого часу Кабінет Міністрів, це вже про щось говорить.
І собі і людям на наше свято галерея зробила подарунок. Вийшло найповніше видання творів Феодосія Максимовича, свіженьке, ще пахне фарбою, з друкарні. Я його тримаю як дитину через те, що ідея виношувалась довго, а зробили ми його десь за три місяці, для нас це видавалося вічністю: це було і гарно, і складно, непросто, але попри всі перемети, попри всі перепони, які виникали, видання все-таки вдалося. Говорю не тому, щоб похвалити тих, хто працював, а тому, що все-таки книга сподобалося художнику. Власне гасло нашої галереї: щоб маестро був задоволений. У Європі зараз заведено, щоб на таких презентаціях взяти келишок вина і собі потусувати. Я все-таки дотримуюсь думки, що у нас художника недостатньо шанують, що в нашій інфраструктурі суспільства художник ще не посідає достойного місця, ще не зрозуміли ціну тих людей, що несуть нам естетику і культуру. Тому я хочу, щоб сьогодні сказали хороше слово не тільки Феодосію Максимовичу, а й тим, хто до нього виставлявся, і хто буде після нього. Адже наші художники, які тримають традицію, вартують доброго слова.
Як окреслити одним словом цю людину? Це не так просто. Феодосій Максимович – це особистість, перед якою ніколи не стояло питання гамлетівське: «бути чи не бути?». Він завжди був собою. Перечитавши його автобіографічні мозаїки, які надруковані в цьому альбомі, розумієш, що людина завжди була така як є, боронила свою автентичність, він ішов прямо, попри те, що його штовхали на ідеологічні манівці.

Євгенія Крутоголов (начальник відділу монументального образотворчого та народного мистецтва Міністерства культури і туризму України): Я передаю від Міністерства культури і туризму офіційне привітання і звичайно долучаю від себе два слова. Я вас дуже люблю, поважаю. Я надзвичайно вдячна долі, що ми зустрілися, познайомилися. Вдячна Вам, що Ви така легка людина, дай Бог Вам літ і літ, здоров’я, натхнення, творчого запалу, хай все буде добре в душі, вдома, в роботі.

Зикунов Петро (секретар Національної спілки художників України):
Феодосію, ти зробив сьогодні свято не тільки для колег, а для України. Колись тобі запропонували повернутися з Санкт-Петербургу – теж прекрасна школа, прекрасне місце, і річка нічого, але в Україні краще!
Те, що сьогодні не пошанований Феодосій – це проблема. У нас в державі є ця проблема. Ти справді оберіг національної школи, українського образотворчого мистецтва. Бо нам з-за кордону привозять, показують дохлих мух, хоч би живих привозили. А коли тут у нас прекрасне мистецтво, це треба возити і показувати світу. Україні є що показати. Сьогодні свято мистецтва, високого мистецтва, прекрасного викладача, художника. Він «калічить» людей: він змушує молодих бути художниками, він прекрасний викладач. Жінки, хто його сьогодні не поцілує, пожалкує!!!

Гуменюк Феодосій:
Дякую всім, хто прийшов. Мені приємно бачити моїх студентів, друзів, ви для мене справді влаштували свято. Я переконався, що інколи таки треба робити виставки. Як казав колишній Міністр культури, В. В. Вовкун: «Якщо з півроку артист не з’являється десь на екрані, то про нього забувають. Ну так ось, щоб нагадати про себе, я зробив виставку. Я думаю, що зараз такий час, коли на митця лягає відповідальність за кожну роботу, треба робити досконало, ти відповідаєш за кожну лінію.
Особливо хочу подякувати галереї, в особі Михайла Олександровича Поживанова за видання альбому.
 

Афіша

«ЛАТИР-КАМІНЬ»15 жовтня 2019

Виставка живопису Петра Антипа й скульптури Миколи Бірючинського в галереї «АВС-арт» має кодово-знакову для творчого доробку обох авторів назву. Латир (алатир) у міфології давніх слов’ян був священним каменем, що лежить посеред всесвіту, «всім каменям батько». Це архаїчний символ присутності Божественного: на ньому росте Дерево життя, завжди горить Живий вогонь; він уособлює могутність і невмирущість творчої сили життя.

Митці

Опалинський Роман Станіславович Опалинський Роман Станіславович
Живописець, працює також у галузях графіки, художнього металу. Народився 1962 р. в м. Городок Львівської обл. Закінчив Львівський будівельний технікум (Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну) – архітектура (1985), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (Львівська національна академія мистецтв) – кафедра художнього скла (1992). Член Національної спілки художників України. Заслужений художник України. Роботи знаходяться в колекціях Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України (Львів), Запорізького обласного художнього музею, Музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Козак Мамай» (Дніпродзержинськ), у мистецькій збірці Міністерства культури України, а також у приватних колекціях Польщі, Німеччини, Голландії, США, Канади, Австралії, Ізраїлю.