Поляков Олексій

Олексій Поляков народився 1943 року в селі Калиново Луганської області. Навчався в технічному училищі №2 міста Кадиївська.
1962-1965 – Проходив військову службу в Групі Радянських військ у Німеччині, де став дипломантом всеармійської художньої виставки.
1965 – Переїхав у Донецьк.
1966 – Працював художником Будинку культури шахти ім.Засядька в Донецьку.
1972 – Уперше взяв участь в обласній художній виставці донецьких художників-професіоналів.
1972-1976 – Відвідував образотворчу студію Будинку культури ім. І.Франка м.Донецька під керівництвом Олександра Ляхова.
1976 – Працював художником-виконавцем у Художньому фонді Донецької організації Спілки художників, став членом республіканської творчої групи «Азовсталь» м.Жданова.
1985 – Прийнятий до Спілки художників СРСР.
1996 – Присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».
2002 – Нагороджений почесним знаком Міністерства культури й туризму України.
Із 2003 – Постійний учасник пленерів «Хортиця крізь віки».
2008 – Присвоєно звання «Народний художник України».
2010
Персональна виставка «Хортицьке небо – донецький степ». Галерея «АВС-арт», Київ.
Фоторепортаж із відкриття.
Роботи автора
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Мінько Олег Терентійович
 (Нар. 3.08.1938, м. Макіївка на Донеччині) – український живописець. Навчався (1959-1965) у Львівському державному ін-ті ужиткового та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) у Р.Сельського, К.Звіринського, Д.Довбошинського;
|
|