Глюк Гаврило Мартинович
(6(19).05.1912, м. Сігет, Румунія – 2.11.1983, Ужгород) – український живописець, графік. Навчався (1928-1931) у Будапештській художньо-промисловій школі; Будапештській академії мистецтв (1931-1933 у Мано Вестроці, Іштвана Сьоні, Іштвана Рети; у Кишинівському художньому училищі (1940-1941). Член СХ Молдавії (1945), України (1954, Закарпатська організація). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1963), Срібна медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958, за картину «Лісоруби»). Персональні виставки: 1963 – Ужгород; 1964 – Київ, Харків; 1975, 1982 – Ужгород. Працював у жанрах портрета, пейзажу, тематичної картини.
Глюк малював жанрові картини, портрети та пейзажі. Мистецтвознавець Олена Полянська відзначила постійну тягу художника до зображення трударів: лісорубів, колгоспників, до їх буття на полях, у горах. Це прикметна риса творчості художника-реаліста.
Однією з найкращих робіт Гаврила Глюка мистецтвознавці вважають твір «Лісоруби на вахті миру», створений 1950 року. Сучасники відзначили його як зі смаком задуманий і прекрасно виконаний. Тут немає надуманості, штучності, навпаки, постаті лісорубів залиті сонцем, яскраво освітлені та монументальні.
Твором, що приніс Глюку європейську славу, стала картина «Лісоруби», написана 1954 року. Крок за кроком підходив автор до втілення свого задуму, виконав чимало етюдів. У центрі композиції «Лісорубів» — постаті двох молодих вантажників. Один з них, що в білій сорочці, переступив через колоду, другий схилився: динаміка життя багатомовна й оптимістична. 1958 року за картину «Лісоруби» Глюка відзначено великою срібною медаллю на Всесвітній виставці в Брюсселі.
Глюк любив малювати з натури, як кажуть професіонали, «а ля прима», коли гармонія рухів плавно лягала на папір хвилястими лініями та виразними штрихами. Багато рисунків і шкіців, що збереглися у колекціонерів і сім'ї художника, свідчать про непосидючу натуру митця, його постійний потяг до творення.
Вагоме місце у творчому доробку автора займав портрет. Психологічно виважені портрети сучасників доносять до глядача глибину проникнення в модель засобом своєрідної «духовної сповіді» портретованих. Зображені у національних кроях і сучасному вбранні, в інтер'єрі та поза ним вносять дивовижну нотку ніжності та життєлюбства.
Роботи автора
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Бокшай Йосип Йосипович
(2.10.1891, с. Кобилецька Поляна (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.) – 19.10.1975, Ужгород) – український живописець. Навчався (1910-1914) у Будапештській академії мистецтв (у Імре Ревеса). З 1918 жив в Ужгороді.
|
|
