Караффа-Корбут Софія Петрівна
(23.08.1924, м. Львів – 29.10.1996, с. Куткір, Львівська обл.) – український графік. Закінчила Львівський інститут ужиткового та декоративного мистецтва (1953, у І. Гуторова, В. Манастирського, Р. Сельського). Працювала в галузі станкової та книжкової графіки, переважно в техніці лінориту.
Член СХУ (Львівська організація).
Софія Караффа-Корбут проілюструвала 57 книжок українських авторів, що вийшли загальним тиражем близько 6 млн примірників.
У цивілізованих країнах на неї б чекало всенародне визнання, але Софія Караффа-Корбут не одержала жодної урядової нагороди. Зрештою, вона й ніколи не шкодувала за тими нагородами, яких не отримала, бо для неї в житті чогось варті були тільки праця, віра і честь. Ніколи нічого не просила, ніколи не продавала своїх робіт – ні людям, ні музеям, тільки дарувала.
Незадовго до смерті, 1995 року, художницю було висунуто на здобуття Шевченківської премії, але члени комітету не присудили їй цієї нагороди.
...Софію Петрівну поховали на сільському цвинтарі на Львівщині. На чорному мармурі надмогильного пам’ятника Мавка тягне свої долоні вгору, до сонця.
Роботи автора
|
| | |
«КОЛИ ГОВОРИТЬ КОЛІР» 03 лютого 2026
«Коли говорить колір» – таку назву дала Тетяна Мітакі своїй новій виставці в галереї «АВС-арт», тим самим визначивши центр власної мистецької концентрації у творчому процесі написання картини й нашої глядацької уваги. І справді: колір у картині завжди відіграє одну з чільних ролей. Яскравий він чи ні, холодних тонів чи теплих, із відтінками чи без – головне, як усе це поєднується і творить образ. |
Бокшай Йосип Йосипович
(2.10.1891, с. Кобилецька Поляна (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.) – 19.10.1975, Ужгород) – український живописець. Навчався (1910-1914) у Будапештській академії мистецтв (у Імре Ревеса). З 1918 жив в Ужгороді.
|
|
