Гавдзинський Альбін Станіславович
(04.07.1923, с. Бобрик Одеської обл. – 12 травня 2014, м. Одеса) – український живописець. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Грекова (1950, у М.Павлюка, Д.Крайнева, М.Муцельмахера). Член СХУ (1955, Одеська організація). Заслужений художник УРСР (1976).
В юності майбутній художник відвідував дві студії образотворчого мистецтва – в Палаці піонерів та Домі творчості, де його наполеглевiсть та працездатність були високо оцінені вчителями – Бершадським, Цейтлін, Тимофеєвим. 1938 р. – лауреат конкурсу журналу «Юний художник» з роботами «Шевченко в групі кріпакiв» та «Ганочок». Безсумнівний живописний талант молодої людини визначив його подальше навчання в легендарній Грековці, де він 1941 року закінчив перший курс (вчителі – М. Муцельмахер, П. Пархет, Ю. Бершадський) та… пішов на війну. В тому ж сорок першому, після закінчення Ростовської школи пілотів, а потім Чернiгiвської військової авіацiйної школи, залишився в авіацїї інструктором для підготовки на фронт льотчикiв-винищувачів. Знову повернутися до улюбленої справи – живопису – вiн змiг лише 1946-го. В 1950 р. Гавдзинський із відзнакою закінчив Одеське художнє училище по класу Н. Павлюка та як найкращий випускник був рекомендований в Ризьку академію мистецтв, але відправився на будівництво Каховської ГЕС. Художника надихало саме життя, рух, мистецтво, малюючи котрi, він додавав поетичності будівельним будням. 1951 р. – дебют на Всесоюзній виставці (картина «Початок Великого Будiвництва»). 1954 р. – перша персональна виставка (спільно з К. Ломикіним) в ОХМ, м. Одеса. 1961 р. – присвоєне звання почесного громадянина м. Нова Каховка. Всі написані полотна художник передав у дар місту (237 робіт), які стали основою експозиції нової картинної галереї. З 1976 р. – заслужений художник УССР, з 2003 р. – народний художник України. 2003 р. Новокаховській художній галереї присвоєне ім`я А. С. Гавдзинського. Живопис Альбіна Станіславовича неважко впiзнати – будь-то портрет, пейзаж чи сюжетна композиція. Усе пронизане тремтливою легкістю, сповнене надзвичайною красою звичайних речей. Успішно працював у жанрі натюрморту, пейзажу, сюжетної композиції. Але з найбільшою яскравістю та повнотою проявив себе в пейзажі.
Твори знаходяться в художніх музеях Києва, Одеси, Москви, Санкт-Петербурга, Миколаєва, Херсона, Львова, Севастополя, Алупки, а також учисленних приватних колекціях Німеччини, Франції, Японії, Росії, Великобританії, Іспанії, Польщі, Канади, Австралії, США.
Роботи автора
|
| | |
«ХРОНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ: ретроспектива» 28 квітня 2026
Виставка «Хроніка трансформації: ретроспектива» представляє творчий діалог двох українських митців – Євгена Бобрика та Володимира Вакуленка, охоплюючи їхній творчий шлях від періоду навчання в Українській академії мистецтва до сьогодення. Об’єднані багаторічною дружбою, що бере початок ще зі студентських років, художники демонструють власні підходи до осмислення та трансформації реальності, спираючись на глибоко особистий досвід і пережиті події. |
Бокшай Йосип Йосипович
(2.10.1891, с. Кобилецька Поляна (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.) – 19.10.1975, Ужгород) – український живописець. Навчався (1910-1914) у Будапештській академії мистецтв (у Імре Ревеса). З 1918 жив в Ужгороді.
|
|
