Гавдзинський Альбін Станіславович
(04.07.1923, с. Бобрик Одеської обл. – 12 травня 2014, м. Одеса) – український живописець. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Грекова (1950, у М.Павлюка, Д.Крайнева, М.Муцельмахера). Член СХУ (1955, Одеська організація). Заслужений художник УРСР (1976).
В юності майбутній художник відвідував дві студії образотворчого мистецтва – в Палаці піонерів та Домі творчості, де його наполеглевiсть та працездатність були високо оцінені вчителями – Бершадським, Цейтлін, Тимофеєвим. 1938 р. – лауреат конкурсу журналу «Юний художник» з роботами «Шевченко в групі кріпакiв» та «Ганочок». Безсумнівний живописний талант молодої людини визначив його подальше навчання в легендарній Грековці, де він 1941 року закінчив перший курс (вчителі – М. Муцельмахер, П. Пархет, Ю. Бершадський) та… пішов на війну. В тому ж сорок першому, після закінчення Ростовської школи пілотів, а потім Чернiгiвської військової авіацiйної школи, залишився в авіацїї інструктором для підготовки на фронт льотчикiв-винищувачів. Знову повернутися до улюбленої справи – живопису – вiн змiг лише 1946-го. В 1950 р. Гавдзинський із відзнакою закінчив Одеське художнє училище по класу Н. Павлюка та як найкращий випускник був рекомендований в Ризьку академію мистецтв, але відправився на будівництво Каховської ГЕС. Художника надихало саме життя, рух, мистецтво, малюючи котрi, він додавав поетичності будівельним будням. 1951 р. – дебют на Всесоюзній виставці (картина «Початок Великого Будiвництва»). 1954 р. – перша персональна виставка (спільно з К. Ломикіним) в ОХМ, м. Одеса. 1961 р. – присвоєне звання почесного громадянина м. Нова Каховка. Всі написані полотна художник передав у дар місту (237 робіт), які стали основою експозиції нової картинної галереї. З 1976 р. – заслужений художник УССР, з 2003 р. – народний художник України. 2003 р. Новокаховській художній галереї присвоєне ім`я А. С. Гавдзинського. Живопис Альбіна Станіславовича неважко впiзнати – будь-то портрет, пейзаж чи сюжетна композиція. Усе пронизане тремтливою легкістю, сповнене надзвичайною красою звичайних речей. Успішно працював у жанрі натюрморту, пейзажу, сюжетної композиції. Але з найбільшою яскравістю та повнотою проявив себе в пейзажі.
Твори знаходяться в художніх музеях Києва, Одеси, Москви, Санкт-Петербурга, Миколаєва, Херсона, Львова, Севастополя, Алупки, а також учисленних приватних колекціях Німеччини, Франції, Японії, Росії, Великобританії, Іспанії, Польщі, Канади, Австралії, США.
Роботи автора
|
| | |
«НА ЯРИННИХ ТЕРЕНАХ» 02 березня 2021
В експозиції тематичної весняної виставки – Петро Антип, Петро Бевза, Юрій Вінтаєв, Олександр Вольський, Юрій Герц, Сергій Григор’єв, Феодосій Гуменюк, Микола Деркач, Богдан Задорожний, Віктор Зарецький, Василь Кікіньов, Ернест Контратович, Олексій Литвиненко, Адольф Лоза, Іван Марчук, Микола Могилат, Володимир Патик, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Олекса Шатківський, Сергій Шишко, Роман Яців та багато інших майстрів образотворення. |
Контратович Ернест Рудольфович
(17.06.1912, с. Кальна Розтока, тепер Словаччина. - 23.12.2009, Ужгород) – український живописець. Навчався (1928-1932) у Публічній школі малювання в Ужгороді (у Й.Бокшая, А.Ерделі). Закінчив Ужгородську учительську семінарію (1932). Член СХУ (1946, Закарпатська організація).
|
|
