Газета по-українськи: "Олег Мінько не малював 10 років на знак протесту"
07 вересня 2010
У столичній галереї “АВС-арт” відкрилася виставка живопису Олега Мінька. Також видали альбом 72-річного художника, де вперше зібрали його графічні й живописні твори, починаючи із 1960-тих. Біографічний есей до альбому Світлана Єременко назвала “Живопис як молитва”.
"Митець — свідок свого часу, — сказав на відкритті виставки Олег Мінько. - Той біль мусиш виразити на полотні. Мені часто закидають, що мої роботи сумні. Вони не сумні, а дають до думання. А думки від них різні, що у людини болить. Митець не може працювати на замовлення, тоді він фальшивий. Я не міг розміняти талант художника на дрібне підлабузництво".
"Олег Мінько безкомпромісний у мистецтві, - каже народний депутат України Степан Давимука. - Коли на нього почали тиснути — відкинув все, зробив найжорстокіше — 10 років не малював".
Мінько вчився у класиків — художників Романа Сельського і Карла Звіринського. Його однокурсниками були митці Іван Марчук, Любомир Медвідь, Роман Петрук. Іван Марчук прийшов на відкриття виставки Мінька. Кілька разів вибігав надвір, весь вечір у генія дзвонив мобільний піснею “Ой у вишневому садочку”.
"Ця виставка за задумом повинна відбивати структуру альбому, - каже директор галереї Алла Маричевська. - У одному залі представлені абстрактні роботи, з яких автор починав. Ці роботи 60-тих років цілком у контексті модернізму, який розвивався тоді у Європі, і водночас протест проти соцреалізму. Другий зал — його романтичний реалізм. Це шпарина, де художник міг душею відпочити, але не піддаватися ідеології. Третій зал, великий і центральний - роботи фігуративні. У книзі це назвали “Повернення до себе”. Мудрість, яка визріла роками після життєвих перипетій. Мене зачепила картина “Пророк”. Доволі цікавий, з таким модерновим годинником, рече щось, підняв палець — це і настанова, і засторога. Автор настільки глибокий, що кожного разу читаєш картину і бачиш новий шар змісту".
Ім’я Олега Мінька увійшло до підручників з історії української та зарубіжної культури ХХ століття та основ естетики. Його називають “Львівською легендою образотворення”. Мистецтвознавці називають стиль Мінька “Слов'янською гілкою” європейського експресіонізму. Молодим художникам майстер радить: "Не треба бути модним і наслідувати когось популярного. У них треба вчитися і робити своє".
http://gazeta.ua/index.php?id=353364
|
| | |
«ПІВ СТОЛІТТЯ СЛУЖІННЯ МИСТЕЦТВУ» 30 червня 2026
Галерея «АВС-арт» презентує ювілейну виставку київського художника Андрія Кулагіна, де представлено понад 50 живописних творів майстра. Упродовж пів століття Андрій Кулагін доводить, що віртуозно володіє всіма жанрами: від монументального історичного портрета до найтоншого ліричного пейзажу та лаконічної графіки. |
Бокшай Йосип Йосипович
(2.10.1891, с. Кобилецька Поляна (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.) – 19.10.1975, Ужгород) – український живописець. Навчався (1910-1914) у Будапештській академії мистецтв (у Імре Ревеса). З 1918 жив в Ужгороді.
|
|
