«СНОВИДІННЯ. ВИБРАНЕ»
30 вересня 2014
У всі культурні епохи людину цікавила природа сну, вабили його таїна, ефемерність і – особливо – зв’язок із реальністю. Описи сновидінь варіюються від зовсім ординарних і побутових до фантастичних, сюрреалістичних, а тлумачення – від містичного, трансцендентного до виключно наукового. Хтось із філософів, онейрологів чи психоаналітиків зазначив би, що це – суб’єктивне сприйняття образів, які виникають у свідомості людини, котра спить. Вони – пряма маніфестація підсвідомого, репрезентація нездійснених бажань. Сновидіння – різновид свідомої розумової діяльності, котрий має безпосередній стосунок до природи творчості.
Дефініцій – безліч, та художник Андрій Гуренко не вдається до жодних логічних пояснень, чітких визначень, не будучи, відповідно, адептом котроїсь із теорій чи квазітеорій сновидінь. За посередництва кольору, форми, фактури й орнаменту він створює мистецькі візії, представлені в проекті «Сновидіння. Вибране»: зведене до граничної густини орнаментальне плетиво; хащі, що пульсують невідомим життям під патиною місячного світла; дивні квіти й зооморфні істоти; люди, час яких застиг чи то в містерійному дійстві, чи в ритуалізованому не-діянні.
Андрій Гуренко говорить, що він достеменно не знає, чому формується саме такий образний ряд, і не бачить це у своїх снах. Що ж криється в химерному світі його живопису й графіки?.. Можливо, прагнення впіймати бажане видиво. Можливо, крізь Гуренкові роботи шукають вихід культурні архетипи. Чи то Гіпнос нагадує так про вічне тривання міфу. Ось художник прочиняє двері в іншобіччя Босхових фантасмагорій. Неспішно веде бесіду з делла Франческою серед врочистого ренесансного простору. І гостюють у його майстерні Чжуан Чжоу та Борхес.
На всі припущення мистець тільки посміхається: хто зна, хто зна… Зрештою, вдивлятися у сни завжди набагато цікавіше, аніж про них оповідати.
«Ці образи мені не сняться. Коли починаю працювати, то полотно ніби стає дзеркалом сновидінь, і саме в ньому бачу те, чому надаю кольору, форми й фактури. Сновидіння – дуже рідкісна дивовижна реальність, що дозволяє примирити побутове існування й творчість. За рахунок картини я проживаю інше життя».
Андрій Гуренко
Про автора
Народився 1970 року в Києві. Закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості (1988-1993), диплом художника-модельєра.
Працює в царині живопису, графіки та ленд-арту. Член Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-Арт».
Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Швеції, США, Австралії, Хорватії.
Відкриття виставки – 30 вересня о 18 годині.
Виставка працює по 18 жовтня з 11:00 до 19:00, окрім неділі та понеділка. Вхід – вільний.
Наша адреса: м. Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б. Контактний телефон: (044) 425-90-90. E-mail: avs_art@i.ua. Наш сайт: www.avsart.com.ua.
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ»22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Мінько Олег Терентійович
(Нар. 3.08.1938, м. Макіївка на Донеччині) – український живописець. Навчався (1959-1965) у Львівському державному ін-ті ужиткового та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) у Р.Сельського, К.Звіринського, Д.Довбошинського;
|
|