«СНОВИДІННЯ. ВИБРАНЕ»
30 вересня 2014
У всі культурні епохи людину цікавила природа сну, вабили його таїна, ефемерність і – особливо – зв’язок із реальністю. Описи сновидінь варіюються від зовсім ординарних і побутових до фантастичних, сюрреалістичних, а тлумачення – від містичного, трансцендентного до виключно наукового. Хтось із філософів, онейрологів чи психоаналітиків зазначив би, що це – суб’єктивне сприйняття образів, які виникають у свідомості людини, котра спить. Вони – пряма маніфестація підсвідомого, репрезентація нездійснених бажань. Сновидіння – різновид свідомої розумової діяльності, котрий має безпосередній стосунок до природи творчості.
Дефініцій – безліч, та художник Андрій Гуренко не вдається до жодних логічних пояснень, чітких визначень, не будучи, відповідно, адептом котроїсь із теорій чи квазітеорій сновидінь. За посередництва кольору, форми, фактури й орнаменту він створює мистецькі візії, представлені в проекті «Сновидіння. Вибране»: зведене до граничної густини орнаментальне плетиво; хащі, що пульсують невідомим життям під патиною місячного світла; дивні квіти й зооморфні істоти; люди, час яких застиг чи то в містерійному дійстві, чи в ритуалізованому не-діянні.
Андрій Гуренко говорить, що він достеменно не знає, чому формується саме такий образний ряд, і не бачить це у своїх снах. Що ж криється в химерному світі його живопису й графіки?.. Можливо, прагнення впіймати бажане видиво. Можливо, крізь Гуренкові роботи шукають вихід культурні архетипи. Чи то Гіпнос нагадує так про вічне тривання міфу. Ось художник прочиняє двері в іншобіччя Босхових фантасмагорій. Неспішно веде бесіду з делла Франческою серед врочистого ренесансного простору. І гостюють у його майстерні Чжуан Чжоу та Борхес.
На всі припущення мистець тільки посміхається: хто зна, хто зна… Зрештою, вдивлятися у сни завжди набагато цікавіше, аніж про них оповідати.
«Ці образи мені не сняться. Коли починаю працювати, то полотно ніби стає дзеркалом сновидінь, і саме в ньому бачу те, чому надаю кольору, форми й фактури. Сновидіння – дуже рідкісна дивовижна реальність, що дозволяє примирити побутове існування й творчість. За рахунок картини я проживаю інше життя».
Андрій Гуренко
Про автора
Народився 1970 року в Києві. Закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості (1988-1993), диплом художника-модельєра.
Працює в царині живопису, графіки та ленд-арту. Член Всеукраїнської творчої спілки художників «БЖ-Арт».
Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Швеції, США, Австралії, Хорватії.
Відкриття виставки – 30 вересня о 18 годині.
Виставка працює по 18 жовтня з 11:00 до 19:00, окрім неділі та понеділка. Вхід – вільний.
Наша адреса: м. Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б. Контактний телефон: (044) 425-90-90. E-mail: avs_art@i.ua. Наш сайт: www.avsart.com.ua.
|
| | |
«СПІЛЬНЕ ПОЛЕ» 22 вересня 2026
Енергія молодих художників, досвід учителів і здобутки попередніх поколінь поєдналися у виставковому проєкті «Спільне поле», що представляє живопис майстерні народних художників України – професора Михайла Гуйди та Олега Ясенєва. Окрім самих маестро, це Віолетта Монсевич, Анатолій Погорілий, Алла Волобуєва, Євген Піскунов, Максим Малильо, Дар’я й Мар’яна Крохмальні, Ярослава Погребняк, Олександр Башинський, Люсі Еванс, Анна-Крістіна Зінченко, Дана Озова, Іван Фролов, Андрій Берекеля, Олександра Мазурок, Зоряна Петрів, Єлизавета й Ярослав Ясенєви, Олена Штепура, Юлія Дідевич, Марина Нестеренко, Назар Бочкор, Олександр Топчій, Ростислав Дудченко, Артем Андрійчук, Діана Гриценко, Тетяна Швець, Іван Волошин, Оксана Титенко, Євген Купрієнко, Станіслава Черкасова, Ярина Саєнко, Дмитро Тарасенко, Марічка Григоріва, Віктор Соловар, Марія Гуйда, Жао Ї, Чжан Чень. |
Буряк Борис Іванович
(Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація).
|
|
