Світлана Зелена. "Озеро Живої Води". Малярство, графіка.
01 червня 2010
Пройшовши складний шлях пошуку самої себе в образотворчому мистецтві й долаючи надломи власної занадто складної долі та життя, мисткиня зуміла викристалізувати чисто-прозору уяву про форму та зміст образотворчого мистецтва на рубежі тисячоліть, коли кітчевість композицій і тем олійних та графічних творів деяких побратимів по пензлю в дусі голландців або імпресіоністів із відкритим натяком на псевдоеротику – чоловіче начало обрамлене ампірною клоунадою, а жіноче підробною дівочою цнотливістю – заполонила український виставковий простір.
Світлана Зелена свідомими, несвідомими і надсвідомими колірними цятинами домагається суті високої естетики українського абстрактного графічного і малярського мистецтва. У її творах – дух афоризму, чутливість, надчуття її природного таланту, що, безперечно, увесь час індикує реакцію мисткині на суспільну суперечність українського урбанізованого довкілля.
У творах Світлани Зеленої, як графіка-абстракціоніста, віддзеркалюється туга за шляхетною злагодою та зрівноваженістю у замісиві серпанкового співжиття компліментарних тонів і напівтонів, що утримують логіку колориту.
Працюючи над олійними творами Світлана Зелена заглиблюється у власні абстрактні експерименти мовою графіки та в інтерпретацію складних тем або сюжетів, долаючи лабіринт болючих протилежностей новочасного поспішного і занадто складного життя.
Про автора
Світлана Зелена закінчила Луганське художнє училище (1972-1976), монументальний живопис у Харківському художньо-промисловому інституті (1976-1981). Викладала живопис у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва (1981-1983). Зрештою творить у художніх майстернях Житомирської організації Національної Спілки художників та у власній робітні.
|
| | |
«ХРОНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ: ретроспектива» 28 квітня 2026
Виставка «Хроніка трансформації: ретроспектива» представляє творчий діалог двох українських митців – Євгена Бобрика та Володимира Вакуленка, охоплюючи їхній творчий шлях від періоду навчання в Українській академії мистецтва до сьогодення. Об’єднані багаторічною дружбою, що бере початок ще зі студентських років, художники демонструють власні підходи до осмислення та трансформації реальності, спираючись на глибоко особистий досвід і пережиті події. |
Мінько Олег Терентійович
(Нар. 3.08.1938, м. Макіївка на Донеччині) – український живописець. Навчався (1959-1965) у Львівському державному ін-ті ужиткового та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) у Р.Сельського, К.Звіринського, Д.Довбошинського;
|
|
