Альбом Петра Бевзи поповнив серію «Імена»
19 квітня 2011
Новий альбом із серії «Імена» представляє відомого українського художника Петра Бевзу. Структура книги розкриває морфологію творчого світу майстра та підпорядковує хронологічну послідовність живописних циклів, їхні формотворчі технічні характеристики.
Чотири розділи монографії – «Краєвиди», «Реальність жінки», «Софійні символи буття», «Простори тяжіння» – відображають чотири основні аспекти творчої натури художника: ліричної, аналітичної, тактильної, синтетичної.
…Здавалося, що мистецький світ безкінечний, а з’ясувалося – доволі тісний. Ось так на виставці українського мистецтва у Вільнюсі в тісному колі друзів я познайомився з київським художником Петром Бевзою.
Щирий, сповнений світлої енергії й світлих думок та ідей. Самозаглиблений. Ліричний.
Побачити у простому складне, у малому – велике, у зів’ялій пелюстці – час, що відійшов. Оком бджоли осягнути все розмаїття довкілля, а через кіммерійські пагорби увійти в сон Максиміліана Волошина. Відчути, як проростають острови і як нуртують океанські глибини. Доторкнутися до Сліду вічного на цій землі. Вибудувати комунікативний коридор. Проявити реальність абстракції… Від картини до картини, від серії до серії художник прямує власним мистецьким шляхом, візуалізуючи свою життєву й творчу філософію.
Ця книга – духовно-мистецький портрет Петра Бевзи, такий велемовний у своїх темах, образах, знаках, барвах і фактурах. Сподіваюся, вона стане розкішним подарунком для спраглих за світлим і прекрасним.
Михайло Поживанов,
фундатор серії «Імена»
«Острови» – останній за часом створення цикл робіт Петра Бевзи. Художника вщерть захопила ідея, що острови ростуть, як квіти в океані. Відчуття таємничого світу великих вод, неохопних помислом просторів океану надихає його «вирощувати» свої живописні острови.
…Безіменні острови Петра Бевзи ще тільки народжуються й чекають своїх історій. Вони – як чистий аркуш долі людини. Вони перебувають на межі мрії, дитячого світосприйняття. Їм не відомий стан передчуття, ірреально-пророчий дух інших просторово-часових вимірів.
Ольга Лагутенко,
доктор мистецтвознавства
«Острови» – це своєрідне заглиблення до підвалин буття у пошуках перлів сакруму в мушлі персонального світу.
Наростання сили кольору і збагачення палітри сягнуло в «Островах», либонь, свого апогею, трансформуючись з емоційної в семантичну іпостась. Вертикальні зрізи островів, у багатому колориті яких вчувається потуга земних надр, космічні протуберації, здатні пробуджувати зі сну згаслі вулкани, читаються як спектральний аналіз прихованої тектоніки простору.
Микола Скиба,
культуролог
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Мінько Олег Терентійович
(Нар. 3.08.1938, м. Макіївка на Донеччині) – український живописець. Навчався (1959-1965) у Львівському державному ін-ті ужиткового та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) у Р.Сельського, К.Звіринського, Д.Довбошинського;
|
|
