Cерія «Імена» представляє творчість Сергія Савченка (Одеса)
04 жовтня 2011
Галерея сучасного мистецтва «АВС-арт» презентує проект «Імена». Це серія художніх альбомів, присвячених творчості мистців, знакових в українській культурі й знаних поза її межами. Кожен майстер, чию творчість відображено на сторінках видань, має свій оригінальний стиль і промовисто демонструє розмаїття нашого мистецтва.
Світ уже побачили альбоми львів’ян Бориса Буряка та Олега Мінька, киян Феодосія Гуменюка та Петра Бевзи. А зараз ви маєте нагоду поцінувати творчий доробок одеського маестро Сергія Савченка.
Альбом представляє творчість Сергія Савченка – одного з найяскравіших одеських нонконформістів, активного члена «Одеської групи» мистців, як її називають на Заході, та мистецького об’єднання «Мамай», як вони самі себе називають.
Складне й водночас гармонійне колірне бачення майстра, пластичне відчуття кольору, особлива чутливість до схоплення його різноманітних просторово-об’ємних перебувань – основа абстракцій Сергія Савченка, що втілені у малярстві, станковій графіці та скульптурі.
Розділи «Живопис», «Графіка», «Поліхромна скульптура», «Таракуци» (розписи природних форм) засвідчують художника з цілісною мистецькою концепцією, фундаментальна засада якої – емоція, а вершина – інтелект.
Моє знайомство з Сергієм Савченком відбулося зовсім нещодавно – і його творчість вразила насамперед кольором. Художник неперевершено володіє кольором і перетворює його в бурхливі, емоційні абстрактні роботи –своєрідні великодушні колірні медитації. Так переживати своєю творчістю увесь спектр білого, дослідити його структуру, схопити його тони й напівтони і творити його версії, мабуть, може тільки Савченко. Ці картини хочеться мати перед очима – вони врівноважують емоцію, гармонізують душу, просвітлюють думки. Радість у його роботах – тиха й чиста, печаль – світла, життєвий драматизм – глибокий і шляхетний.
Розглядаючи поліхромну скульптуру, стаєш свідком, як живопис перетікає в скульптуру – набуває об’єму. Таким модним на сьогодні явищем, як 3D можна потішитися на виставках Сергія Савченка без спеціальних окулярів – у природний спосіб. Савченкові рукотворні версії білого органічно й гармонійно лягають на природні форми – таракуци.
Символіка писанки, письмена Кам’яної Могили, архетипи, до прикладу, хвиля або човен, що їх увібрали в себе абстракції мистця, і загалом тисячолітній плин нашої етнічної культури проступатимуть із творів Сергія Савченка, коли небайдужі до мистецтва гортатимуть сторінки цього альбому.
Михайло Поживанов,
фундатор серії «Імена»
…Серед тих, хто одверто зважив на унікальну роль саме «грамотної» абстракції, – Сергій Савченко, мистець, що знайшов джерела свого «нефігуративу» в глибинних коренях національного образотворення, ба більше – у світоглядних ідеях творчості як такої. Мистецтво Савченкової абстракції вийшло з візуально-знакового й орнаментального образу. До того ж потужний тиск на творчу свідомість художника мав потяг до емпіричного знаку-символу, в основі якого – естетична якість, себто конгломерат візуально-чуттєвих і емоційних складових, що й творять ознаку його мистецтва.
Тетяна Басанець,
доктор мистецтвознавства
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Бокшай Йосип Йосипович
(2.10.1891, с. Кобилецька Поляна (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.) – 19.10.1975, Ужгород) – український живописець. Навчався (1910-1914) у Будапештській академії мистецтв (у Імре Ревеса). З 1918 жив в Ужгороді.
|
|
