Юрій Герц. Малярство
«Здається, полотна мистця створені на музичній основі у темпі allegro чи presto. Живописне потрактування викликає асоціації зі звуками цимбалів, поверхня полотна вібрує й палахкотить дорогоцінними кольоровими розсипами», – так говорить про Юрія Герца мистецтвознавець Володимир Кудлач. І справді: малярське чуття маестро, самобутнього представника другої генерації закарпатської школи живопису, вирізняється дивовижною музикальністю. Недарма його називають співцем Верховини – своєї землі. Маючи чудових педагогів – Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі та Федора Манайла, мистець отримав неоціненні фахові знання, а джерелом інспірацій для нього завжди було рідне довкілля: закарпатське дерев’яне зодчество й міська архітектура, дзвінка й яскрава гірська природа, що наче підкреслює святковий і радісний настрій людей, захоплених феєрією обрядодійств, народних забав і гулянь.
Так поставали його полотна «До світла» (1969), «Свято на верховині» (1975), «Верховина святкова» (1979), «Різдвяні забави» (1992). А за серію робіт «Барвиста Верховина» 1994 року мистець отримав Шевченківську премію. Того ж 1994-го відбулася знакова для художника персональна виставка в Києві (і до сьогодні єдина у столиці).
Живопис Юрія Герца – наскрізно мажорний, вітаїстичний, пронизаний щирою любов’ю до довколишнього простору й життя. Довершене авторське відчуття декоративної плями, відкриті кольори та їх контрастне сполучення, що надають композиціям експресивної виразності, й підкреслена етнографічна тематика складають основу мистецького почерку художника. Він якнайкраще відчув і виразив у своїх творах дух самих Карпат.
Протягом багатьох років лишаючись відданим обраній темі, маестро писав своє велике карпатське рондо, що звучало кількома основними темами, підкресленими колірним аранжуванням (як і в класичній музиці, де у великому рондо неодноразово повторюється головна тема, чергуючись із епізодами-переходами). Ця малярська мелодія линула, відлунюючи від гір і церквиць, підхоплена народними музиками; замикаючись у коло, набираючи висхідних обертів, бриніла в чистому прозорому повітрі, варіюючись зі змінами пір року.
…У лютому 2013-го Юрій Герц святкував би свій вісімдесят другий день народження. Та це свято буде без Маестро – хоч музика його рондо звучатиме й далі, адже мажорними барвами світяться для глядача мистцеві полотна, даруючи настрій, радісну емоцію й свято.
|
| | |
«ХРОНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ: ретроспектива» 28 квітня 2026
Виставка «Хроніка трансформації: ретроспектива» представляє творчий діалог двох українських митців – Євгена Бобрика та Володимира Вакуленка, охоплюючи їхній творчий шлях від періоду навчання в Українській академії мистецтва до сьогодення. Об’єднані багаторічною дружбою, що бере початок ще зі студентських років, художники демонструють власні підходи до осмислення та трансформації реальності, спираючись на глибоко особистий досвід і пережиті події. |
Буряк Борис Іванович
(Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація).
|
|
