Петро Гончар. Малярство
18 березня - 12 квітня 2014
Коли я бачу твори Петра Гончара, у мене аж у голові паморочиться. Це як у спеку – до джерела. Де п’єш просто воду, а в ній – чистота, свіжість, нескаламученість. «Вміння малювати», самозакоханим его, кон’юнктурою «державного мистецтва». А йому це було би так легко. «Все життя бігав від цього вміння», – і добіг до граничного мінімалізму. Майже дитяча лінія, визивна аскеза фрагментарної композиції, текст. Те, що з’являється саме по собі, без твого корпіння. З’являється і зникає. Залишається хіба тільки текст – він, як каже Гончар, «створює вібрацію».
Олексій Титаренко, мистецтвознавець
Синій, вірніше дуже ніжно-голубий, радше сірий з ультрамариновою голубизною, і з ним – легенький зелений, наче і дзвінкий, скорше чистий, свіжий. І ці два кольори в єднанні – чар на диво, а в автора це ціла епоха…
Якось, ідучи, він показав на небо та на ранню весняну зелень дерев і сказав: «Оці кольори я до безтями люблю!» А небо було дійсно таке геть точно, як на його крайобразах, і листячко дерев, що тільки-но розкрилося, таке, як із його картин. Неначе якась мить була, художник помалював небо й листя дерев – і сполука цих кольорів фізично існувала і вражала мої почуття. Певний час це поєднання барв, у принципі, обох холодних і таких прекрасних, мною розглядалося як його блискуча ідея, його, йому належна і з ним ідентифікована, йому притаманна. Та потім вона мене захопила і глибоко засіла в моїй душі, а згодом, видозмінившись, стала частиною моєї суті, незважаючи на те, що на рівні свідомості відторгнення досягнень інших – звична для мене річ.
Микола Малишко, мистець
|
| | |
«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ» 25 серпня 2026
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Емма Андієвська, Петро Бевза, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Віктор Зарецький, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Анатолій Фурлет, Михайло Поживанов, Анатолій Криволап, Ольга Соловйова, Ігор Гавришкевич, Роман Сельський, Феодосій Гуменюк, Віктор Чурсін, Андрій Гуренко, Руслана Анічина, Володимир Подлевський, Золтан Мичка та інші майстри образотворення. |
Мінько Олег Терентійович
(Нар. 3.08.1938, м. Макіївка на Донеччині) – український живописець. Навчався (1959-1965) у Львівському державному ін-ті ужиткового та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) у Р.Сельського, К.Звіринського, Д.Довбошинського;
|
|
