У час, коли наші мирні поля перетворюються на марсові, коли збройна експансія незворотно змінює ландшафти, ми втрачаємо лик наших прекрасних теренів. 

Кілька років тому галерея «АВС-арт» започаткувала проєкт «На яринних теренах», котрий став традиційним: навесні, при пробудженні й проростанні природи, групова тематична виставка немов звучала в унісон вітаїстичному довкіллю, переливаючись зеленими барвами. Наразі довелося переосмислити ідею проєкту: війна нищить не лише людські душу й плоть – вона нищить душу й плоть нашої рідної землі.

Зрешечені вибухами лани, цурпалки дерев, що вже ніколи не проростуть, схарапуджений важкою технікою ґрунт, скаламучені води й засмучені зорі, начинений мінами простір, де будь-якої миті може статися лихо… Доводиться в цьому і з цим жити, вдивляючись у німотні очі пейзажів, не здатних мовити словом. І нам за них болить.

Але мистецтво – ми переконані – здатне стати ліками, зцілюючи дух. Візії, створені художниками, можуть тривати в часі й просторі, не змінюючи подоби, зберігаючи своєрідні коди пам’яті. Й краєвиди, перенесені з уяви чи дійсності та зафіксовані рукою майстра, не підвладні руйнуванню. Вони ніби захищені прямокутником рами. Вони ніби й самі – окремий захисний світ, де наші рідні поля завжди лишаються прекрасні, додаючи впевненості, що таким і має бути мирне життя.