Олександр Шепеньков. Живопис, скульптура
31 березня - 18 квітня 2026
Назва виставки запозичена зі слів Григорія Сковороди – мислителя, який розглядав видимий світ як лише зовнішню оболонку глибших, прихованих смислів. Ця ідея стає ключем до прочитання творчості черкаського художника Олександра Шепенькова, для якого живопис є способом дослідження внутрішньої структури реальності.
Експозиція об’єднує роботи різних періодів, що формуються у кілька взаємопов’язаних серій. Основу виставки становить абстрактний олійний живопис. У цих роботах художник працює з кольором, фактурою та ритмом як із самодостатньою мовою, де площина полотна перетворюється на поле інтелектуального й інтуїтивного пошуку. Простір тут водночас конструюється й руйнується: перспектива може ламатися, розчинятися або виникати заново, створюючи ефект багатовимірності.
Поруч із абстрактними композиціями з’являються поетичні жіночі силуети в стилі ню. У цих образах художник закодовує універсальні символи – взаємодію чоловічого й жіночого начал, духовного й тілесного, земного та небесного. Вони торкаються тем віри, спокуси та первородного гріха, однак постають не як сюжетна оповідь, а радше як система знаків і архетипів, що апелюють до культурної пам’яті.
Також серія із дерев’яних скульптур гармонійно вплітається в теми стосунків та пошуків невидимого на олійних полотнах.
Класична школа реалізму (освіту за спеціальністю «академічний живопис» митець здобув у Львівській національній академії мистецтв) стала для нього важливою основою, однак із часом художник свідомо відійшов від академічної традиції. Його подальша практика розгортається у просторі експерименту: поряд із живописом він працює з асамбляжем, рециклінгом, скульптурою, звертається до естетики кітчу та наївного мистецтва.
Творчість Олександра Шепенькова можна розглядати як безперервний процес художнього дослідження. Він створює власну систему візуальних знаків, у якій повторюються мотиви коловороту життя, взаємодії духовного й тілесного, чоловічого та жіночого – тих фундаментальних принципів, що визначають людське буття.
Ця виставка пропонує глядачеві не лише споглядання, а й своєрідну практику інтерпретації. Видиме – колір, форма, силует – стає лише відправною точкою для пошуку глибших значень. Саме в цьому русі від зовнішнього до внутрішнього й розкривається сенс вислову Сковороди: через видиме – пізнавати невидиме.
Анастасія Ґудзь-Чорновол,
cпівзасновниця та арткураторка
артгалереї «Склад №5»
|
| | |
«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ» 25 серпня 2026
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Емма Андієвська, Петро Бевза, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Віктор Зарецький, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Анатолій Фурлет, Михайло Поживанов, Анатолій Криволап, Ольга Соловйова, Ігор Гавришкевич, Роман Сельський, Феодосій Гуменюк, Віктор Чурсін, Андрій Гуренко, Руслана Анічина, Володимир Подлевський, Золтан Мичка та інші майстри образотворення. |
Буряк Борис Іванович
(Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація).
|
|
