Олександр Шепеньков. Живопис, скульптура
31 березня - 18 квітня 2026
Назва виставки запозичена зі слів Григорія Сковороди – мислителя, який розглядав видимий світ як лише зовнішню оболонку глибших, прихованих смислів. Ця ідея стає ключем до прочитання творчості черкаського художника Олександра Шепенькова, для якого живопис є способом дослідження внутрішньої структури реальності.
Експозиція об’єднує роботи різних періодів, що формуються у кілька взаємопов’язаних серій. Основу виставки становить абстрактний олійний живопис. У цих роботах художник працює з кольором, фактурою та ритмом як із самодостатньою мовою, де площина полотна перетворюється на поле інтелектуального й інтуїтивного пошуку. Простір тут водночас конструюється й руйнується: перспектива може ламатися, розчинятися або виникати заново, створюючи ефект багатовимірності.
Поруч із абстрактними композиціями з’являються поетичні жіночі силуети в стилі ню. У цих образах художник закодовує універсальні символи – взаємодію чоловічого й жіночого начал, духовного й тілесного, земного та небесного. Вони торкаються тем віри, спокуси та первородного гріха, однак постають не як сюжетна оповідь, а радше як система знаків і архетипів, що апелюють до культурної пам’яті.
Також серія із дерев’яних скульптур гармонійно вплітається в теми стосунків та пошуків невидимого на олійних полотнах.
Класична школа реалізму (освіту за спеціальністю «академічний живопис» митець здобув у Львівській національній академії мистецтв) стала для нього важливою основою, однак із часом художник свідомо відійшов від академічної традиції. Його подальша практика розгортається у просторі експерименту: поряд із живописом він працює з асамбляжем, рециклінгом, скульптурою, звертається до естетики кітчу та наївного мистецтва.
Творчість Олександра Шепенькова можна розглядати як безперервний процес художнього дослідження. Він створює власну систему візуальних знаків, у якій повторюються мотиви коловороту життя, взаємодії духовного й тілесного, чоловічого та жіночого – тих фундаментальних принципів, що визначають людське буття.
Ця виставка пропонує глядачеві не лише споглядання, а й своєрідну практику інтерпретації. Видиме – колір, форма, силует – стає лише відправною точкою для пошуку глибших значень. Саме в цьому русі від зовнішнього до внутрішнього й розкривається сенс вислову Сковороди: через видиме – пізнавати невидиме.
Анастасія Ґудзь-Чорновол,
cпівзасновниця та арткураторка
артгалереї «Склад №5»
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Ганна Криволап, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Опалинський Роман Станіславович
Живописець, працює також у галузях графіки, художнього металу. Народився 1962 р. в м. Городок Львівської обл. Закінчив Львівський будівельний технікум (Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну) – архітектура (1985), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (Львівська національна академія мистецтв) – кафедра художнього скла (1992). Член НСХУ (1995). Заслужений художник України (2009).
|
|
