Микола Шимчук. Малярство
6 - 30 жовтня 2020
Присутність Миколи Шимчука в образотворчому мистецтві України – реальна й конкретна. Вона полягає в засвоєнні його творчою інтуїцією двох типів культурного досвіду, залишених середовищу в спадок, що електризують і наповнюють його історичним змістом. Хоча ні естетика візантійської доби, ні ідеї модерного Заходу не підкорили автора служінню якійсь одній, давній чи новоявленій, традиції. Навпаки, М.Шимчук начебто знаходиться під дією обох названих силових потоків. Це позбавляє його орієнтаційної замкнутості. «На пізніше» відкладається відповідь на питання стилеутворного, концептуального характеру, хоча основні критерії ним уже з’ясовані.
Думка: мистецтво цікаве тим, що енергія в нього закладається одноразово, – виділяє типову якість зрілого періоду творчості художника, яка розвинулася саме в бік формально-психологічного живописання з глибоким культом інтелекту.
Механіка повороту вглиб людської особистості добре пояснюється самим автором, який твердить, що колись захоплювався складністю світобудови, а тепер конденсує енергію, аби надати більше смислових означень простоті, цій первинній властивості всього земного. «Я не хочу нічого ускладнювати там, де це не доцільно», – коментує Шимчук свої нові символічні цикли з мінімумом візуально-композиційних елементів. Ці картинні ансамблі стали й насправді цікавою з’явою сучасного мистецтва України, незвичайно розмаїтого в пошуках шляхів до творчого саморозкриття відроджуваної нації.
Роман Яців,
кандидат мистецтвознавства
|
| | |
«СПІЛЬНЕ ПОЛЕ» 22 вересня 2026
Енергія молодих художників, досвід учителів і здобутки попередніх поколінь поєдналися у виставковому проєкті «Спільне поле», що представляє живопис майстерні народних художників України – професора Михайла Гуйди та Олега Ясенєва. Окрім самих маестро, це Віолетта Монсевич, Анатолій Погорілий, Алла Волобуєва, Євген Піскунов, Максим Малильо, Дар’я й Мар’яна Крохмальні, Ярослава Погребняк, Олександр Башинський, Люсі Еванс, Анна-Крістіна Зінченко, Дана Озова, Іван Фролов, Андрій Берекеля, Олександра Мазурок, Зоряна Петрів, Єлизавета й Ярослав Ясенєви, Олена Штепура, Юлія Дідевич, Марина Нестеренко, Назар Бочкор, Олександр Топчій, Ростислав Дудченко, Артем Андрійчук, Діана Гриценко, Тетяна Швець, Іван Волошин, Оксана Титенко, Євген Купрієнко, Станіслава Черкасова, Ярина Саєнко, Дмитро Тарасенко, Марічка Григоріва, Віктор Соловар, Марія Гуйда, Жао Ї, Чжан Чень. |
Бокшай Йосип Йосипович
(2.10.1891, с. Кобилецька Поляна (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.) – 19.10.1975, Ужгород) – український живописець. Навчався (1910-1914) у Будапештській академії мистецтв (у Імре Ревеса). З 1918 жив в Ужгороді.
|
|
