Групова виставка «ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ». Малярство
23 серпня - 10 вересня 2016
Напевно, немає такої людської царини, що не пов’язувалася б із кольором. І це поняття – не виділена категорія, а атрибут людського життя. Колір став атрибутом для філософів, які думають образами, для людей мистецтва – художників і письменників, які творять штучну природу форми і простору, для дизайнерів, які працюють із реальними матеріалами, предметами, речами й формами, що перетворюють матеріальний простір.
Галерея «АВС-арт» розпочинає новий виставковий сезон у День Державного прапора України груповою тематичною виставкою «Жовтий / Блакитний». Різні за часом написання, стилістикою й мистецькими напрямами твори об’єднує ідея кольору (жовтого / блакитного) як феномену, що може набувати онтологічної функції, виступати в ролі тла чи освітлення, здатного створювати характер-настрій сприйняття і, зрештою, виражати ірреальний ансамбль у живописі.
Саме в живописі, де колір використовується на всі сто відсотків, конечний у природі, він стає нескінченним у вигляді фарби. З нескінченного кольору на полотні художник створює ілюзію, висловлюючи своє світобачення, світосприйняття, світорозуміння, свої духовні боріння.
Так, через синій у картині Петра Бевзи «Нога судьби. Небо» стає видимою енергія, що не може бути створена чи зруйнована, та, що була і завжди буде, що стає формою, тече через форму, втрачаючи її. Серйозна холодність блакитного зближується з Божественною Істиною, що вічна й непорушна у «Джерелі» Петра Сипняка. Сакральності набирає синій і блакитний у Сергія Савченка в його «Темі». Через основний синій твориться образ України-Жінки, святості й чистоти в роботі «Подолянка» Миколи Мазура.
Жовте тло в «Композиції» Івана Марчука тримає цілісний у своєму розмаїтті, статичний у змінах і рухах увесь Макрокосм. Натомість фактурне сонячне тло в «Натюрморті» Михайла Демцю – всю позитивну людську настанову. Переживання трансцендентного в картині Феодосія Гуменюка «Жнива» проступають через жовтий – символ тепла, радощів і шляхетності. Це колір стиглого колоса, велетенського снопа, через які він уособлює сонячне світло. Цей колір тримає вертикальний вектор як знак Божої турботи про людей і водночас переходить у горизонталь – землю, низ як основу стиглості.
«Околиця» Олексія Полякова з лелечим гніздом, безмежною чистою блакиттю над золотими стріхами, з клунями, повними такого ж золотого збіжжя, – архетипна метафора нашої свободи та добробутнього майбутнього.
Алла Маричевська, арт-директор галереї
|
| | |
«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ» 25 серпня 2026
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Емма Андієвська, Петро Бевза, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Віктор Зарецький, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Анатолій Фурлет, Михайло Поживанов, Анатолій Криволап, Ольга Соловйова, Ігор Гавришкевич, Роман Сельський, Феодосій Гуменюк, Віктор Чурсін, Андрій Гуренко, Руслана Анічина, Володимир Подлевський, Золтан Мичка та інші майстри образотворення. |
Буряк Борис Іванович
(Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація).
|
|
