Зима. За вікном – меланхолійно-засніжені дні. Бавлячись, морозяний холод малює візерункові листівки на склі. І світло осель у цю пору стає по-особливому теплим і затишним.

Мистець прагне відтворити невловиму холодну красу довкілля й теплий святочний настрій душі. Перед його очима – глибокий, насправді різноманітний білий колір, що підкорює й огортає все навколо. Крижані лінії графічного та живописного перетинаються в «Сутінках» Миколи Мазура. Карпатський краєвид Василя Бурча розкриває всю силу та врівноваженість природи такої суворої пори. Осяяний сонцем седнівський ранок Віктора Романщака сюжетно перегукується з роботою Алли Горської: уважний погляд на прості речі допомагає відтворити індивідуальну історію споглядання життєвої щоденності. Й так нещоденно-празниково розгортаються обрядодії у Феодосія Гуменюка, так казково проступає з обіймів лісу «Хатка» Олени Кульчицької та «Замерзле озеро» Сергія Молодчикова!

…Іскриться святковий вогник, як пісня «Коляди» Юрія Герца. «Святе сімейство» Ніни Буряк осяває сакрум родинної благодаті. Зоріє-наближається Різдво.