«Десь – між цнотою та еротикою»
06 вересня 2011
Картини Василя Копайгоренка – не алегорія, не трансцендентальний, поетичний чи винятково релігійний твір, не історична подія. Та й ставлення художника до спадку далеких архаїчних епох складне, суперечливе і зрощене на трагічному світосприйнятті сучасної людини.
Розглядаючи роботи мистця, мимоволі усвідомлюєш, що сутність його творів відкривається лише однією стороною, ваблячи невловимістю цілого і пропонуючи своєрідну гру в невизначеність, змушує вгадувати зміст зображеного. Майстер ходить Десь – між побутом та ідеалом, живою натурою та міфом, між реаліями й відмовою від них, цнотою та еротикою.
Василь Копайгоренко стирає кордони міфу, і вони стають розмиті, ледь виразні. Це дозволяє глядачеві вгадувати міфічні архетипи, відтворені начебто несвідомо й ненавмисно.
Велику увагу художник надає живописній поверхні полотен, їх виразності, досягаючи шляхетної матовості. Завдячуючи найтоншим нашаруванням фарби, він досягає дивовижного ефекту – картини наче спалахують «живим» вогнем. Цей незвичайний мандрівний вогонь кличе, мерехтить десь там, у хащах, вириваючи з пітьми оголені жіночі фігури, майже прозорі від місячного сяйва. Складна багатозначність образного змісту картин пластично довершена, закінченість форм відточена. Людина й природа зливаються напрочуд гармонійно – здається, одне не може бути без другого. Пейзаж, що його народила фантазія художника, лише вгадується в глибоких тінях. Може, це дух води, дерев, хмар, що втілився в тендітні жіночі образи.
А вогонь заворожує, вабить, заманює – і ось уже з-за дерев лукавить посмішка лісового божка Мани чи Мари. Вона тане серед листя і знов виринає, підглядаючи за любов’ю. Злий дух лісу, що здатний морочити людей, заводити їх у гріховну оману, несподівано постає як знак-оберіг. Художник не грається з міфологічними образами, ба більше – не насміхається над ними. Мистець, відкинувши сюжетну та часову конкретику, намагається передати розмову душ – нечутну, але зрозумілу кожному, де міміка та кожен порух вмотивовані не безпосередньою життєвою поведінкою, а знаками інтимної людської царини, що не терпить жодного зовнішнього втручання.
Серія робіт під назвою «Гончар» відповідає всім вимогам картини, хоча за концепцією різниться від жанрового чи пейзажного живопису. В ній – традиції народної картини, та найпомітніше тут бажання мистця втілити образно-поетичний зміст через поєднання виразності пленерного та декоративного живопису. Перед очі – все життя гончара – особливий спосіб існувати на цьому світі, майже зливаючись із ним, де нескінченний гончарний круг – початок початку, сакральна подія – багаторазово відновлюватиметься в ритуальних діях, ритм яких назавжди задано: народження і смерть, юність і старість, зустрічі й прощання, вірність і зрада… і знову народження.
Осягаючи сенс світу і свого власного існування, Василь Копайгоренко, як і людина міфічної доби, сплітає безкінечний ланцюг взаємозв’язку предметів, явищ, істот і подій – реальних і фантастичних. Він, як і наші пращури, намагається охопити уявою всю реальність, бачену й небачену; мистець творить рухомий, мерехтливий світ образних відповідностей, символів, віддзеркалень, метаморфоз – поетичний всесвіт міфу, у якому він, власне, і живе.
Творчість художника, в якій немає будь-якого стильового чи фахового заниження, спрощення, деформації живописної мови, ще раз потверджує: міф – завжди символ і завжди диво.
Юлія Полтавська,
мистецтвознавець
Запрошуємо вас на відкриття виставки 6 вересня о 18:00 в галереї «АВС-арт» за адресою:
м. Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б.
Контактний телефон: (044) 425-90-90
E-mail: avs_art@i.ua
Наш сайт: www.avsart.com.ua
Виставка працює по 24 вересня з 11:00 до 19:00, окрім неділі та понеділка. Вхід – вільний.
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Романщак Віктор Андрійович
Народився 1946 року в м. Констанца (Румунія). Закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка (1957-1964), Київський державний художній інститут (1964-1970). Викладачі – Т. Яблонська (майстерня монументального живопису). Член НСХУ (1977). Працює в галузях монументального та станкового живопису, вжиткового мистецтва (гобелен).
|
|
