Мистецькі горизонти "ГоризонТалій"
29 жовтня 2013
Василь Бик та Кость Борисюк – цей творчий тандем скульптора з Києва й живописця з Луцька, об’єднаних виставковим простором галереї «АВС-арт», подарував глядачам можливість насолодитися дивовижною гармонією вишуканих форм і кольоропластики. Олія на полотні й дерево, пісковик, бронза, мармур, – в яких би матеріалах не втілювалися охудожнені жіночі образи, виставка переконує: жінка, загадкова й відкрита водночас, – це завжди краса й натхнення.
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Василь із таким теплом розповідає про свої жіночі образи… Я побачила просто правдиве чоловіче начало. Скільки натхнення, любові вкладалося в ці роботи. І з маестро так енергетично близько і просто спілкуватися.
Переглядаючи його роботи, я якось завважила, що сучасно молодь, мабуть, цього не зрозуміє. Змінилися пріоритети. За деякий час пролунав дзвінок: Василь говорить, що його жіночки так і не прозвучали ніде на повну, а так би хотілося зробити виставку. А в мене на те спонтанна фраза: знайди до своїх статичних, дорідних пань художника, який би показав динаміку, – що вона з тими перинами робить. Буквально за тиждень – є. Кость Борисюк. Так і склалося.
Скульптуру поєднати доволі складно, але тут це настільки вдало. Двоє мистців однаково мислять, бачать жінку однаково…
Я пригадую бабусину перину, яка вона була важка. Стала зрозуміла казка: бабина й дідова дочки мали одне завдання. І як бабина дочка ритуально провітрювала перину щоранку, як правдива господиня має дбати про свою постелю, як вона має бути застелена. А як жінка чекає чоловіка, як вона стелить перину, підбиває. Це один момент. А що потім відбувається – це вже Кость (сміється). Кость Борисюк – це динаміка лінії, картини, що виходять за межі живопису…
А потім, пригадую, вже як мої діти народилися, бабуся каже: «Перинку треба! Нащо мені твої матраци, набиті кокосовою стружкою?» І вона шила перинки, в котрих ми плекали малечу. Це вже знак, символ добробуту, а добробут – це такий спокій. І через те замріяні, меланхолійні, але, разом із тим, життєлюбні й життєдайні жінки в Костя Борисюка. Й такі дорідні, розманіжені в передранковій дрімоті жінки Василя Бика. Вони констатують момент вітаїстичності життя українців. Світогляд, розуміння статей. Тут присутній такий міф, такі ритуали, за тим стоїть наша історія красивого, природного, правдивого, достойного побуту.
І партнерство. Це якраз відчувається в їхніх роботах. Коли ти сприймаєш протилежну стать як своє відображення. І ти інколи його прикрашаєш і милуєшся, інколи шукаєш вади й виправляєшся. І це все так достойно й красиво, коли один одного ведеш і вдосконалюєш. І радість множиш, а горе ділиш. І, власне, живеш.
Михайло Горловий, мистець:
Прекрасна виставка, дуже співзвучні художники, котрі мислять у такт. Ці золоті об’єми, рожеві й ніжні, які відображують Кость і Василь, викликають якийсь сонячний подив і захоплення. Василь працює в усіх матеріалах – універсальний скульптор. Кость – дуже оригінальний художник із свіжим, незатертим поглядом. Дивишся на його живопис – а він постав на живому подиху. Їхні роботи – як золота осінь чи квітуча весна!
Руслан Найда, мистець:
Для мене жінка – преш за все козачка. І якщо говорити про патріотизм, то це не просто слова, а повсякденна каторжна праця…
Василя знаю тридцять із гаком років, Костя – кілька хвилин, але таке враження, що це люди, котрі народилися зовсім поруч, як земляки. Хочу підняти келих за ваших муз. Честь і хвала нашим гарним козачкам і козакам, які без козачок ніколи б не народилися й не відбулися!
Кость Борисюк, мистець:
Перш за все хочу подякувати галереї. Дякую своєму товаришу Василеві, що ми в тандемі зробили, я думаю, непогану виставку.
Василь Бик, мистець:
Також дякую галереї, що маємо змогу виставитися в цьому прекрасному залі. …Жінка – це весна, і весна не проста, а священна. А до святості чоловіки ставляться по-різному. Ми з Костем ставимося так, як побачите в наших творах.
|
| | |
«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ» 25 серпня 2026
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Емма Андієвська, Петро Бевза, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Віктор Зарецький, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Анатолій Фурлет, Михайло Поживанов, Анатолій Криволап, Ольга Соловйова, Ігор Гавришкевич, Роман Сельський, Феодосій Гуменюк, Віктор Чурсін, Андрій Гуренко, Руслана Анічина, Володимир Подлевський, Золтан Мичка та інші майстри образотворення. |
Коцка Андрій Андрійович
(23.06.1911, Ужгород – 3.11.1987, Ужгород) – український живописець. Навчався (1927-1931) у Публічній школі малювання в Ужгороді (у Й.Бокшая, та А.Ерделі); на відділенні монументального мистецтва в Академії образотворчого мистецтвва в Римі (1940-1942, у Ф.Ферроці).
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)