Радість споглядання
20 листопада 2012
Галерея «АВС-арт» представила нову серію робіт київського художника Андрія Гуренка «Морфологія сутінків». Мистець радить усім забути про вербальні трактування та насолодитися спогляданням, але ми пропонуємо вам декілька коментарів із відкриття.
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Кожна виставка має свій шлях до простору нашої галереї… Торік я була в майстерні Андрія й побачила роботу «Хащі» – тоді почав народжуватися новий цикл творів художника, тож я одразу запропонувала йому виставку. Потім почала аналізувати, чим саме мене вразила ця робота. Бо спочатку був підсвідомий порух, а вже потім включилися інтелектуальні центри.
Коли я їхала з майстерні Андрія Гуренка додому, в мене на думці чомусь постійно крутилася одна цитата Григора Тютюнника: «Немає загадки таланту, є вічна загадка любові». Чомусь, коли я бачу роботи Андрія, пригадується саме ця фраза. …Глибина чоловічої душі, любові до всього сущого, яка виросла з малесенької цяти.
Чому саме ліс, хащі? Теж неспроста, теж працює, мабуть, наша підсвідомість. Бо ліс – це завжди таїна, перед лісом – поле як межовий простір, а далі – невідомість, далі – таємниця. Ти завжди зі щемом і трепетом заходиш до лісу, бо не знаєш, що тебе там чекає. Ти можеш до безкінечності вивчати, блукати, шукати дорогу, набиратися досвіду…
Бажаю, щоб ви сьогодні насолодилися цією цятою емоції, любові й, разом із тим, інтелекту. Думаю, тут зібралося найкраще, що може бути в чоловікові. Недаремно Андрій хоче, щоб навіть без вербального супроводу ви наситилися цією красою.
Анатоль Степаненко, мистець:
Я прийшов і роззявив рота, бо тут – дивовижна культура, дивовижне сплетіння ліній. Тут і Схід, і Захід, і арт-деко – і все це виросло на нашому ґрунті. Більше того, мені здалося, що це дуже рафінована естетика. Роботи дивовижно жіночні, в найкращому розумінні цього слова, бо в мистецтві губиться межа між жіночим і чоловічим...
Крім усього, в мене десь глибоко в душі є така заздрість до цього препишного дива, яке розцвіло на стінах галереї. А більше що говорити? У кого є очі – той побачить; кожен у силу своєї здібності й культурної підготовленості може всотати цей вишуканий скарб.
Більше не хочу говорити, щоб не захвалити тебе, Андрію, бо це інколи псує художників. Нехай тебе це омине. Живи органічно у своєму мистецтві!
Андрій Гуренко, мистець:
Я дуже вдячний усім, хто мене підтримував. Вдячний галереї, людям, які мені допомагали. Для мене велике свято, що можу представити ці роботи вкупі, цілісно. Дуже хотілося б, аби те задоволення, яке я отримав під час роботи над картинами, ви розділи зі мною підчас розглядання. Я вважаю, що треба повернути картинам радість споглядання.
Алла Маричевська:
Ви зараз бачите роботи у вечірній час. Пропоную вам прийти на виставку, коли приходять сутінки, коли світить сонце, коли похмурий день – і кожного разу будете бачити, що роботи змінюються…
|
| | |
«ХРОНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ: ретроспектива» 28 квітня 2026
Виставка «Хроніка трансформації: ретроспектива» представляє творчий діалог двох українських митців – Євгена Бобрика та Володимира Вакуленка, охоплюючи їхній творчий шлях від періоду навчання в Українській академії мистецтва до сьогодення. Об’єднані багаторічною дружбою, що бере початок ще зі студентських років, художники демонструють власні підходи до осмислення та трансформації реальності, спираючись на глибоко особистий досвід і пережиті події. |
Ярова Наталія Степанівна
Наталія Ярова народилася 1947 р. в м. Ялта. Закінчила факультет прикладного мистецтва Московської текстильної академії (1968-1973). Викладачі – Е.Зернова, Г.Манізер, О.Дубінчик. Член НСХУ (1982). Працює в галузі живопису та графіки. Роботи знаходяться у приватних колекціях України, Франції, Польщі, Сербії, Хорватії. Живе і працює в Києві.
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)