Еротична цнота та цнотлива еротика
06 вересня 2011
На відкритті виставки Василя Копайгоренка «Десь – між цнотою та еротикою» гості галереї мали можливість не лише відчути енергію любові, яку маестро утверджує у своїх роботах, – міфологічну й «земну», та завжди – глибоку, чисту й природну, а й насолодитися ліричним поетичним словом.
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Зараз така пандемія вторинної міфотворчості, лжеміфу – соціального, політичного, алегоричного. І все це так мусується… Але всі або експлуатують, або наслідують, або взагалі забувають про наш первинний, посутній, автентичний міф. А творчість Василя Копайгоренка цікава тим, що він цей архетип тримає на кінчику свого пензля, своєю смарагдовою тональністю, своєю шляхетною матовістю картин, своєю грою ліній і наповнює-надихає його зовсім іншим життям: свіжим, незвичайним, підноситься над буденністю. І разом із тим на цій виставці присутнє моє суб’єктивне бажання виставити саме таку тематику, спричинене мистецтвом контемпорарі (не хочу його образити, воно має право жити), де чомусь інтимні взаємини чоловіка й жінки, ті відносини, які продовжують, творять нове життя, зводяться тільки до геніталій, а не, скажімо, до лінії грудей, витонченої лінії вушка чи стегна. Адже ж можна тішитися й смакувати Господньою досконалістю в людському тілі. І, мені здається, ця виставка нам говорить про те, що можна, як кажуть, фанатіти від Божої фантазії. Коли він – Копайгоренко (сміється)…
Останнім часом перечитувала Ганну Арендт – у філософському творі «Становище людини» вона написала, що в 70-х роках соціальна сфера так вторглася в інтимне життя, що людина стала неавтономною, чого вона завжди прагнула, вона стала глибоко самотньою. І мені здається, що Василь у своїх роботах береже оту автономію. Він якраз нам показує: десь там боги підглядають, що роблять люди на землі… Але разом із тим маестро створює не ідеальний світ, а справжнє, глибоке, безпосереднє, природне кохання.
Василь Химочка, мистець:
Власне, що говорити – Алла вже все сказала (сміється). Виставка чудова! Василь мене надзвичайно вразив своєю гармонією, відчуттями. Вітаю!
Алла Маричевська:
Серед нас є поет Олександр Сопронюк, і я хотіла би його запросити – аби поєднати метафору візуальну з метафорою словесною.
Олександр Сопронюк, поет, есеїст:
Передусім хочу всіх привітати з сьогоднішнім святом – святом чистоти, цноти, еротики, що її нам подарував майстер Василь Копайгоренко.
На світі є любов: або ти любиш, або ні…
Акації зігнуті темні береги
Припнуті на химерну вічну вічність.
Шовковицю без кволої ноги
Клює синицями задуманий Всевишній.
Гладишки вхромлені в сухі шпилі.
Дорога плаче жовтими в’юнами.
Мої покоси болем зацвіли
Побитими роздертими житами.
Вже не вернеться крик твоїх колін
Й гріхами вибілена здобна рана.
Солодкий здиблений святий полин
Навіки згас в твоїх серцевих храмах.
Громами вдерлись тихі вечори.
Твоя сльоза мовчить в степах степами.
Моя печаль горить – не говори...
Вже все… Вже все моє й твоє – не з нами…
Чесної тобі, Василю, радості, такої ж чесної й натхненної праці! А нам… Дай нам, Боже, добрий день, а сьогодні – тихого, затишного вечора.
Оксана Полтавець-Гуйда, завідувач кафедри живопису КДІ ДПМД ім. М.Бойчука:
Хочеться привітати Василя з тим, що він зробив виставку… На такій прекрасній вулиці і в такій прекрасній галереї. А в цій галереї така високодуховна, дуже національна арт-директор, яка все освітила своєю енергією. Тут – поєднання інтер’єру, організації й прекрасної експозиції. Адже середовище має великий вплив, як і організатори.
Тому я хочу привітати, по-перше, з цією чудовою атмосферою – дуже європейською і, в той же час, дуже національною. От якщо ми дійсно хочемо влитися в сім’ю народів світу, то тут якраз є такий осередок, де ми абсолютно на рівні. Просто чудово! Я вражена! І, безумовно, в пані Алли є високий смак і прекрасне розуміння мистецтва – і вона саме тебе, Василю, обрала, аби ти сьогодні облаштував експозицію. Пані Алла і глибоко, і правильно, й точно про твої роботи сказала, про тебе.
Тут залишається тільки додати від друзів, від колег, які працюють в інституті імені Бойчука, що Василь – це наш прекрасний колега, високопрофесійний, чудовий художник і чудова людина. Ми його всі любимо – просто як друга. До того ж ми філатівці – виросли на вулиці Філатова, я знаю Василя з п’яти років, тому це просто рідна в усіх стосунках людина…
У нас ціле коло, цілий гурт – ми знаємо один одного і дуже-дуже радіємо з успіхів один одного. Абсолютно щиро. Тому хочеться привітати Василя з цією виставкою, з тим, що він утвердився у своєму стилі, що в нього дійсно тонкий смак, що він себе не зраджує, він себе як знайшов – так і йде… Як сказав Анатоль Франс, художника робить час, і має пройти мінімум тридцять – чи скільки там – років, а тоді тебе почнуть хвалити (якщо ти сам себе не зрадиш). А Василь себе не зраджує і залишається ще зовсім трошки, щоби всі закричали: «Ура! Це Василь Копайгоренко! Ці роботи безцінні, це прекрасно (сміється).
Він по-своєму новатор і ні на кого не схожий. Він декоративний, та, разом із тим, видно, що має прекрасну школу – закінчив майстерню Пузиркова, де все було серйозно. Василь може й академічно писати. Як завгодно. Але він обрав отаку свою стезю – василькопайгоренківську – і тепер його вже не сплутаєш із жодним художником. А це – найбільше досягнення, бо зваб дуже багато: і так хочеться, й так... Та маестро йде мистецькою нивою дуже красиво й благородно і робить свою справу. І вже сказав своє слово.
Дай, Боже, тобі й далі і грандіозних задумів, і серій, і все, що ти хочеш сам. Від щирої душі й серця, від нашого колективу вітаємо тебе! Спасибі тобі велике!
Василь Копайгоренко, мистець:
Дякую всім, що прийшли! Мені дуже приємно. Споглядайте роботи й насолоджуйтесь…
Алла Маричевська:
Гарного вам, теплого й затишного вечора!
|
| | |
«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ» 25 серпня 2026
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Емма Андієвська, Петро Бевза, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Віктор Зарецький, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Анатолій Фурлет, Михайло Поживанов, Анатолій Криволап, Ольга Соловйова, Ігор Гавришкевич, Роман Сельський, Феодосій Гуменюк, Віктор Чурсін, Андрій Гуренко, Руслана Анічина, Володимир Подлевський, Золтан Мичка та інші майстри образотворення. |
Григор’єв Сергій Олексійович
(22.06 (05.07).1910, м. Луганськ – 09.04.1988, м. Київ) – український живописець. Народний художник СРСР (1974), дійсний член Академії мистецтв СРСР (1958).
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)