«Живопис як молитва» Олега Мінька у храмі мистецтва - галереї "АВС-арт"

Журналіст газети "День" Коцарев Олег

Відбулася презентація виставки та альбому Олега Мінька в галереї «АВС-арт». Видання містить біографічний есей журналістки Світлани Єременко "Живопис як молитва", в якому поєднуються риси художнього твору, журналістського нарису та наукової розвідки. Дух шістдесятництва передає і макет книги. Простежується асиметрія в художньому оформленні. Дизайнер Костянтин Ковалишин власне хотів передати ту непокору режиму та ідеології. На відкритті виступали: автор книги, Світлана Єременко, арт-директор галереї "АВС-арт", Алла Маричевська, журналіст, Михайло Сидоржевський Степан Давимука.

У привітальному слові на відкритті виставки народний депутат України Степан Давимука дуже добре відгукувався про експозицію, творчий доробок Олега Мінька. Згадав Степан Антонович і про Львівську трійцю: О. Мінько, Л. Медвідь, З. Флінта, наголошуючи на їх спільноті, і в той же час контрастності художніх засобів, характеру малярства та техніки.
Пан Давимука щиро радів виданню такого якісного альбому «Олег Мінько. Живопис як молитва», висловлював подяку і підтримку Михайлу Поживанову, як ініціатору та спонсору проекту. «Надзвичайно важливо те, підкреслив Степан Антонич, що це вже другий альбом серії, що цей проект не зник після першого кроку, як більшість гарних починань у наш час, а активно розвивається, і вже наступні ІМЕНА готуються вийти в світ».

Михайло Сидоржевський: Схиляю голову перед талантом Олега Мінька, я вражений альбомом, я переглянув ілюстрації. Хочу сказати, що Світлана Єременко посприяла тому, щоб про такого художника, про такий талант дізналося більше людей. Хочеться, щоб серія «ІМЕНА» відкривала, популяризувала, щоб більше доходило до наших людей.

Олег Мінько: Тут так багато було сказано. Насамперед, хочу сказати, що митець – то є душа народу, свідок свого часу. Про всі пережиття він повинен сказати у своїх творах. Не можна, щоб митець не переймався своїм часом. Я жив у дуже жорстокі часи, я виразив той біль на полотні, бо інакше митець не може. Він не може працювати на замовлення, бо тоді він виконує не свої пережиття, не свої думки. То вже мистецтвом не може бути. Ми повинні жити в часі цілої Європи, цілого світи. Ми повинні жити одним часом, одним мисленням пластичним, живописним. Ми наслідували класиків, але кожен час вимагає нового бачення, бо наша планета кудись летить, все змінюється і мистецтво так само. Якщо мені Господь Бог дав талант бути художником, то я його не міг розміняти на якісь дріб’язкові, коньюктурні справи. Закидали мені, що роботи в мене сумні. Та не сумні вони, вони не для того, щоб веселити людей, а щоб заставити думати. Я хотів би застерегти молодих митців: не треба бути модним, треба вчитися у великих, але робити своє. Ми так творили не тому, що так було модно, ми були довго законспіровані. Хочу подякувати Світлані Єременко, що вона не поверхово написала, а відчула ту епоху 60-х років. Я багатьом дякую.

 

Афіша

«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ»22 квітня 2024 Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… Читати далі »

Митці

Буряк Борис Іванович (Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація). Читати далі »