Династія художників степу
12 березня 2013
Родинні проекти – це один із напрямків роботи галереї «АВС-арт». В нашому просторі вже були представлені виставки родини Романишиних зі Львова, Журавлів із Києва, а тепер пропонуємо відвідувачам ознайомитися з творчістю Надєждіних – відомою мистецькою родиною з Кіровограда.
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Сьогодні в нас зібралося товариство шістдесятників... Кілька днів тому випадково натрапила на телепередачу Геннадія Балашова «Стрес-шоу». Він висловив цікаву думку: те, що в нас у державі відбувається зараз, - це наслідок 50-60-х, коли була криза, розпадалися сім’ї, коли в одній родині батько був авторитарний, а в іншій була тільки мама, - і в результаті маємо дуже мало конструктивних людей. Але я собі думала, що були дисиденти, були люди цілісні, які вистояли психологічно, які не піддавалися тимчасовій ідеології, а тримали щось стрижневе, людське, сутнісне...
Недаремно ми запропонували родині Надєждіних виставку - це один із наших проектів, ми шукаємо мистецькі родини, де є спадковість традиції, нашого світогляду, опертя на нашу глибоку земельну психологію. Родоначальник цієї родини пан Михайло - як раз із тих людей, про яких я говорила, він конструктивний. Він оперує авангардовими формами й будує образ, що ґрунтується на нашій традиції. І цей світ не лише сконструйований і впорядкований, як писав Андрій про творчість тата, але й одухотворений.
Ми назвали виставку «Мистецький шлях у спадок», бо нам імпонує, що діти розуміють, хто в них батько. Я прочитала статтю Андрія, де син відсторонився від того, що це його тато, і ґрунтовно написав про Михайла Надєждіна як художника, філософа. Разом із тим, діти взяли за основу батьківське і йдуть своїм шляхом: з абстракціями працює Оксана, міфопоетичний, доладній, гармонійний є Андрій.
Григорій Міщенко, художник, мистецтвознавець:
Хочу привітати з виставкою. І найперше, що хочу сказати, - Андрій мене дивує тим, що рідко побачиш художника, який ще й хороший мистецтвознавець, мислитель. Коли дивлюся на його роботи, розумію: в нього є відчуття волі. Дуже рідко можна знайти художника-авангардиста, який творить доступне мистецтво, звернуте до глядача, адресоване йому. Це приємно усвідомлювати...
Михайло Надєждін, мистець:
У нас мати-героїня - п’ять синів, п’ять дочок, я - шоста дитина... Жили ми в селі. Я за життя багато бачив, і німців теж, але - подивіться - в моїй творчості немає соціального акценту, про нерівність і все інше. Робота «Стандартизація» - про те, як в армію брали, череп вимірювали, все на основі спостережень, мої враження... Я вдячний долі, що в мене така гарна сім’я. Під крилом дружини я творив. Андрій, син, в мене гарний: і художник, і мистецтвознавець, куратор виставки. Дуже вдячний усім вам!
Андрій Надєждін, художник, мистецтвознавець:
Нам поталанило з батьком. Він людина дуже вольова, конкретно мисляча, він чітко відстоює позиції як у мистецтві, так і в інших питаннях. Нам дуже поталанило з училищем. Батько навчався в 60-ті роки, і - дивний збіг обставин - у нього викладачем був Яків Григорович Калашник, який родом із Кіровограда. Та сама ситуація, яка складалася в 60-х, була й наприкінці 80-х, коли навчався я, - Дніпропетровське художнє училище було дуже активне. Тоді вийшла величезна кількість сильних художників - згадати тільки мого товариша Олега Голосія... Коли Оксана вступила в училище, так само був ще один активний період...
Те, що батько говорив про маму, - правда. Мама нас завжди розуміла, й це було найголовніше. Сьогодні хтось запитував, чи в нас мама художниця. Ні, вона не художниця, вона мала медичну освіту, але головне, що вона розуміла й підтримувала нас...
На жаль, Оксани сьогодні немає, бо така доля в жінки: коли з’являється дитина, це на довгий період стає її творчістю (сміється). В Оксани є робота «Маскування перед дзеркалом». Так я завжди кажу, що жінки - живописці за натурою, бо вони щоранку прокидаються й малюють свій образ.
...На моє мистецтво дуже вплинули враження від Канева, Седнева й Київщини. Я люблю казки, а батько любив мені розповідати різні історії, легенди. Ще - величезна подяка моїм дідам, бо дід по материнській лінії страшенно любив козацтво, кував шаблі... І дякуємо всім, хто прийшов сьогодні!
|
| | |
«ЖОВТИЙ / БЛАКИТНИЙ» 25 серпня 2026
Галерея «АВС-арт» представляє тематичну добірку живописних робіт, в яких провідними є жовтий і блакитний – чільні кольори Української Держави. В експозиції – Емма Андієвська, Петро Бевза, Борис Буряк, Микола Журавель, Михайло Демцю, Віктор Зарецький, Сергій Савченко, Петро Сипняк, Анатолій Фурлет, Михайло Поживанов, Анатолій Криволап, Ольга Соловйова, Ігор Гавришкевич, Роман Сельський, Феодосій Гуменюк, Віктор Чурсін, Андрій Гуренко, Руслана Анічина, Володимир Подлевський, Золтан Мичка та інші майстри образотворення. |
Петрова Ольга
Ольга Петрова – художник, мистецтвознавець, доктор філософських наук, член Національної спілки художників України з 1986 року, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Інституту проблем сучасного мистецтва.
Працює як художник, історик і критик мистецтва (автор 5 монографій та 800 статей).
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)