Мистецьке полювання по-одеськи
23 листопада 2010
Світлини Олега Куцького
Одеський арт-мисливець Стас Жалобнюк відкрив у нашій галереї сезон полювання на калмицького коника, презентуючи відвідувачам власні живописні й колажні роздуми про значення українського мистецтва для світу.
Яким було відкриття і що вдалося «вполювати» – судіть із фоторепортажу Олега Куцького та коментарів арт-директора Алли Маричевської й куратора виставки Андрія Вишневського.
.Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Рік тому ми відкривали наш виставковий сезон одеситом Сергієм Савченком і сьогодні другий рік діяльності також починаємо з правдивого одесита – Стаса Жалобнюка. Мені приємно, що простежується традиція одеської школи, бо Сергій Савченко – старше її покоління, а Стас Жалобнюк тримає її лінію, впізнавану, достойну. Попри молодий вік художника, у його роботах бачимо високу культуру мистецтва. Водночас Стас знає, що робить і що хоче. У нього вже сформована мистецька настанова.
Андрій Вишневський, куратор виставки:
Мистецтво – це простір, у якому ми можемо бути причетними, «співучасними» до інших речей, у якому ми можемо відчути себе іншими людьми, поглянути на себе іншими очима. В ході акту мистецтва дуже важливий глядач. Твір мистецтва не може відбутися без сприйняття з іншого боку полотна.
Коли ми вибирали простір, недарма зупинилися на цій галереї. Показали роботи Стаса Жалобнюка пані Аллі – вона була збентежена, бо це не зовсім формат галереї. Вона більше працює з легендами, продовжує їх життя. А коли Стас приїхав до галереї, то мені здалося, що вона його збентежила, адже тут виставляються легенди, а він тільки має шанс таким стати.
І коли Стас уже привіз свої роботи в галерею, то був чимось стривожений. Я його все ж таки випитав, що сталося. Він сказав: «Коли ми збирали виставку, то ті роботи, які я вважав класними – в мене був кураж у процесі їх створення, – тепер мене не задовольняють. І в мене виникло питання: що буде завтра, що я маю створити, чим я маю бути цікавим, що буде нове?..» Мені здається, це дуже хороший мотив, питання, на яке підштовхнула ця виставка.
|
| | |
«ХРОНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ: ретроспектива» 28 квітня 2026
Виставка «Хроніка трансформації: ретроспектива» представляє творчий діалог двох українських митців – Євгена Бобрика та Володимира Вакуленка, охоплюючи їхній творчий шлях від періоду навчання в Українській академії мистецтва до сьогодення. Об’єднані багаторічною дружбою, що бере початок ще зі студентських років, художники демонструють власні підходи до осмислення та трансформації реальності, спираючись на глибоко особистий досвід і пережиті події. |
Медвідь Любомир Мирославович
Народився 10 липня 1941 р. с.Варяж Сокальського району на Львівщині. 1965 р. закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва за спеціальністю «художня кераміка» (педагоги: Р.Сельський, К.Звіринський, В.Манастирський, Д.Довбошинський).
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)