Три виміри універсальної любові у родинній творчості Журавлів
17 серпня 2010
 Немає меж досконалості! Володимир Журавель працює над скульптурою у галереї перед відкриттям виставки. |
|
Галерея АВС-арт презентувала ще один родинний проект (відвідувачі вже мали нагоду познайомитися з творчою родиною Романишиних).
Можна з упевненістю сказати, що родинна виставка Журавлів оповідає нам про любов. І це – найвищий ступінь любові з усіх можливих, що називається грецьким словом «агапе». Любов батьківська, материнська, синівська, любов до всього сущого, від малого до великого й від великого до малого.
Любов як універсальна категорія проступає крізь фактурну поверхню малярства Миколи Журавля та Дарини Тищенко-Журавель. Вона концентрується в родинній благодаті, істиною якої є дитя: і тут присутнє замилування матері своєю дитиною так само, як і замилування батька, що зовсім нетрадиційно для мистецтва.
У кожній роботі Миколи Журавля – особлива стрімка енергія, легкість, упевненість графічної ідеї, зрілість правильного рішення, віртуозність у виконанні, коли вирішення задуму повертається до першопочатку, до сяючої первинної ідеї.
Здається, тут, як в українській народній іконі, присутні найпіднесеніші людські надії, материнське радісне розчулення і заграння немовляти, святі турботи батьків і припадання один до одного в пориванні любові, родинної спільноти, товаришування, особлива поцілунковість персонажів…
Батько з сином – яскравий творчий дует, хоча кожен іде своїм шляхом. Так, Володимир Журавель знайшов себе у скульптурі. Здається, він схиляється до думки, що закони біосу однакові для всіх. Тому його роботи – це синтез антропо-, зоо- та біоморфного. Із безпосередньою зухвалістю він урівнює людей та дерева («Людодерева») чи людей і комах («Людокомахи»)…
Сьогодні, коли інститут роду, родини, сім’ї цинічно-іронічно нівелюється, творча родина Журавлів потверджує вартості універсальної любові, що несе вселенську рівновагу.
|
| | |
«У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ» 20 жовтня 2026
Галерея «АВС-арт» завжди підтримувала знакове мистецтво авторів, у творчості яких формотворчо й світоглядно увиразнені коди української нації. Кураторський проєкт Галини Новоженець «У пошуках ідентичності» – саме такий. Він об’єднав художників із різних куточків України: Руслана Поступаленко, Анатолій Фурлет, Олена Маричевська, Анатолій Федірко, Василь Андрушко, Микола Андрущенко, Богдан Бринський, Галина Новоженець, Богдан Губаль, Володимир Харакоз, Ірина Гресик, Володимир Чорнобай, Григорій Волков, Анатолій Лавренко, Мирослав Ясінський, Оксана Мельничук. |
Борецький Адальберт Адальбертович
(14.11.1910, с. Убла, Словаччина - ………1990, Кошице, Словаччина) – український, словацький живописець. Навчався (1927-1931) в Публічній школі малювання в Ужгороді (у А.Ерделі). Був членом Товариства карпатсько-руських митців (1935-1939).
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)