«ТЕРЦИНИ»   
Терцина (італ. terzina, від terza rima: третя рима) – віршована форма з трьох рядків, у якій середній рядок римується з першим і третім наступної строфи (aba bcb cdc і т.д.). Таким чином витворюється римована сув’язь довільного обсягу. Тому терциною називають як окремий невеликий ліричний твір, так і фрагмент поеми. 
Під назвою «Терцини» галерея «АВС-арт» відкриває родинну виставку Степана Ярового, Наталії Ярової та Віктора Романщака. Роботи трьох талановитих художників, взаємодоповнюючи, перехресно, хвилеподібно, рефренно «римуючись» між собою, формують цілісну мистецьку візію, що так співзвучна з поетичною канвою терцин. 
  «ВУЛКАНИ І МЕДИ» 12 серпня 2014
 Його можна часто побачити у Львові на Галицькому ринку, де маестро прискіпливо вибирає різноманітні квіти для своїх майбутніх барвистих натюрмортів, створюючи з них на очах у здивованих продавців неймовірні композиції. Митець багато мандрує Польщею, Бельгією, Францією, Німеччиною, Іспанією, колекціонуючи візуальні враження, які потім виплескує на численні полотна. І пристрасно любить Карпати. Його неодноразово запрошували розписувати порцеляну на відому фабрику «Rosenthal», де колись працювали Енді Воргол та Сальвадор Далі. Він – артистичний у житті й нестримний у творчості Михайло Демцю. «МЕРЕЖАНІ ДНІ» 10 червня 2014
 Людмила Задорожна уособлює органічність поєднання генетично-кодових імпульсів зі своєю власною живописною образо- й формотворчістю, прагнення української національної свідомості відчувати природу не лишень як рідну землю, а й як ідеал краси та добра. Малює вона так само щиро, як дихає, говорить, посміхається… Любить квіти, переважно живі, не зрізані. Натюрморт з однією ромашкою в кришталевій вазі – то білолиця «персона», якою милуються так само, як і королевою квітів – трояндою. «ШЕВЧЕНКІВ ТРАВЕНЬ»  13 травня 2014 
«Шевченків травень» у галереї «АВС-арт» – це шана його поверненню, візуальні роздуми про нього, пошуки його духа у творчості українських мистців – класиків і сучасників. Представлена живописна й графічна добірка, котра має як безпосередній, так і опосередкований стосунок до шевченкіани, об’єднана засадничими світоглядними устремліннями, мисленням, чуттями, що споріднюють крізь роки різних авторів і навертають глядача на асоціативні пошуки й свого – власного – Тараса Шевченка. 
  «ЛІРИКА КОЛОРИТУ»  15 квітня 2014
 Сергій Рєпка – живописець ліричний, настроєвий. Йому притаманні емоційне образне мислення, легкий і свіжий погляд на світ, тонке відчуття колориту. Колір для митця – найголовніша складова серед засобів художньої виразності, саме він становить композиційно-змістову основу виявлення просторовості. Роботи майстра відзначаються недомовленістю замість ілюзорно чіткої конкретики форм, тонко нюансованою палітрою, яскравими контрастами, темпераментною розкутістю, виразною пластикою й пастозністю мазка. «ТОПОЛІ. ОНТОЛОГІЧНА ВЕРТИКАЛЬ» 18 березня 2014 
Майдан, Небесна сотня повернули посутність не тільки певних слів: батьківщина, народ, честь, гідність, а й різко повернули до мистецтва, що твориться на віки, а не «тут і зараз». Тому творчість Петра Гончара обсервуємо через призму первинної конотації терміну наїв – з латини «природний», «рідний». «НІЗВІДКИ. НІДЕ. НІКУДИ» 25 лютого 2014
 Олексій Малих шукає натхнення у прадавніх символах-знаках, спільних для древніх культур різних народів і збережених у буремному часі та зафіксованих на стінах печер, пірамід, в орнаментах кераміки, вишивки, ткацтва, вирізьблених на дерев’яних сволоках хат, виспіваних в обрядовому епосі.  	 | 
	 |  |  | 
	
Мінько Олег Терентійович
   (Нар. 3.08.1938, м. Макіївка на Донеччині) – український живописець. Навчався (1959-1965) у Львівському державному ін-ті ужиткового та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) у Р.Сельського, К.Звіринського, Д.Довбошинського; 
 |   
	 |